Ановуляторний цикл: причини, симптоми, лікування

24 січня 2025

Ановуляторний цикл — це менструальний цикл, під час якого не відбувається овуляції, тобто виходу дозрілої яйцеклітини з яєчника. При цьому менструальна кровотеча може зберігатися і навіть виглядати нормальною, але за своєю суттю це не справжня менструація, а результат гормональних змін без повноцінної роботи яєчників.

Ановуляторні цикли можуть бути фізіологічними (у певні періоди життя) або патологічними, що потребує медичного втручання.

Причини виникнення ановуляторного циклу

  1. Фізіологічні причини (норма):
  • Підлітковий період:
    • У перші 1–2 роки після початку менструацій, коли гормональна система ще формується.
  • Пременопауза:
    • Перед настанням менопаузи яєчники поступово знижують активність.
  • Вагітність і лактація:
    • У цей період овуляція пригнічується природним шляхом.
  1. Гормональні порушення (патологія):
  • Дисфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи:
    • Порушення вироблення гормонів, які стимулюють овуляцію (ЛГ і ФСГ).
  • Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ):
    • Часта причина хронічної ановуляції.
  • Гіперпролактинемія:
    • Підвищений рівень пролактину, який пригнічує овуляцію.
  • Захворювання щитоподібної залози:
    • Гіпотиреоз або гіпертиреоз.
  • Недостатність лютеїнової фази:
    • Дефіцит прогестерону, що порушує цикл.
  1. Ендокринні та метаболічні захворювання:
  • Ожиріння:
    • Надлишок жирової тканини впливає на баланс естрогенів і пригнічує овуляцію.
  • Дефіцит маси тіла:
    • Надмірно низький відсоток жиру також порушує гормональний баланс.
  • Цукровий діабет:
    • Впливає на обмін речовин і репродуктивну функцію.
  1. Зовнішні фактори:
  • Хронічний стрес:
    • Тривала емоційна напруга може пригнічувати роботу яєчників.
  • Надмірні фізичні навантаження:
    • Часто зустрічається у професійних спортсменок.
  • Прийом медикаментів:
    • Гормональні препарати, антидепресанти, стероїди.

Симптоми ановуляторного циклу

  • Нерегулярний менструальний цикл:
    • Занадто короткий (менше 21 дня) або занадто довгий (понад 35 днів).
  • Мізерні або рясні менструації:
    • Виділення можуть змінюватися за обсягом і тривалістю.
  • Відсутність змін у базальній температурі:
    • У нормі температура підвищується після овуляції.
  • Проблеми із зачаттям:
    • Відсутність овуляції унеможливлює запліднення.
  • Міжменструальні кров’янисті виділення:
    • У разі тривалої стимуляції естрогенами без прогестерону.
  • Погіршення стану шкіри:
    • Акне, надмірний ріст волосся (гірсутизм).
  • Відсутність передменструальних симптомів:
    • Біль у грудях, зміни настрою перед менструацією можуть бути відсутні.

Коли звертатися до лікаря?

  • Якщо менструальний цикл стає нерегулярним або зникає.
  • При проблемах із зачаттям протягом 6–12 місяців регулярних статевих контактів.
  • Якщо з’являються міжменструальні кровотечі.
  • Якщо менструації стали надмірно рясними або, навпаки, мізерними.
  • При супутніх симптомах, таких як акне, гірсутизм або швидкий набір ваги.

Діагностика ановуляторного циклу

  1. Анамнез:
    • Збір інформації про регулярність циклу, наявність супутніх симптомів, спосіб життя, стреси.
  2. Гінекологічний огляд:
    • Оцінка стану статевих органів, виключення запальних процесів.
  3. Лабораторні дослідження:
    • Гормональний профіль:
      • ЛГ, ФСГ, естрогени, прогестерон.
    • Пролактин і ТТГ:
      • Для виключення гіперпролактинемії та захворювань щитоподібної залози.
    • Андрогени:
      • Тестостерон, ДГЕА-С при підозрі на СПКЯ.
  4. Інструментальні дослідження:
    • УЗД органів малого таза:
      • Оцінка структури яєчників, товщини ендометрію, наявності кіст чи СПКЯ.
    • Моніторинг овуляції:
      • Динамічне УЗД для відстеження росту фолікулів.
    • Базальна температура:
      • Вимірювання температури для визначення овуляції.
  5. Додаткові методи:
    • Аналіз крові на рівень глюкози та інсуліну:
      • При підозрі на інсулінорезистентність.
    • Біопсія ендометрію (рідко):
      • Для оцінки стану слизової оболонки матки.

Лікування ановуляторного циклу

  1. Консервативне лікування:
  • Стимуляція овуляції:
    • Кломіфен цитрат, летрозол.
    • Ін’єкції гонадотропінів у разі неефективності таблетованих препаратів.
  • Гормональна терапія:
    • Оральні контрацептиви для нормалізації циклу.
    • Прогестини (наприклад, дидрогестерон) для стабілізації ендометрію.
  • Корекція супутніх захворювань:
    • Препарати для лікування гіпотиреозу, гіперпролактинемії тощо.
  1. Хірургічне лікування:
  • Лапароскопія:
    • У разі СПКЯ — проведення діатермокоагуляції яєчників.
  1. Зміна способу життя:
  • Корекція ваги:
    • Збалансоване харчування при ожирінні чи дефіциті маси тіла.
  • Фізична активність:
    • Регулярні помірні навантаження.
  • Управління стресом:
    • Релаксаційні техніки, психотерапія.

Профілактика ановуляторного циклу

  1. Регулярні гінекологічні огляди:
    • Щорічний контроль для раннього виявлення порушень.
  2. Збалансоване харчування:
    • Достатня кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мікроелементів.
  3. Контроль ваги:
    • Уникнення ожиріння чи надмірної худорлявості.
  4. Фізична активність:
    • Помірні вправи без перевантажень.
  5. Контроль гормонального фону:
    • Своєчасне лікування ендокринних захворювань.
  6. Зменшення стресу:
    • Релаксація, управління психоемоційним станом.