Барреттів стравохід — це передраковий стан, при якому нормальна багатошарова плоска епітеліальна тканина, що вистилає стравохід, замінюється циліндричним епітелієм, характерним для шлунка або кишечника. Це виникає внаслідок хронічного подразнення слизової оболонки стравоходу кислотним рефлюксом. Барреттів стравохід суттєво підвищує ризик розвитку аденокарциноми стравоходу.
Причини виникнення Барреттового стравоходу
- Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ):
- Основна причина. Постійний закид шлункової кислоти та жовчі в стравохід пошкоджує слизову оболонку.
- Тривалий рефлюксний езофагіт:
- Запалення слизової оболонки стравоходу через тривалий вплив кислоти.
- Фактори ризику:
- Тривалість ГЕРХ: більше 5–10 років.
- Вік: частіше зустрічається у людей старше 50 років.
- Стать: частіше у чоловіків.
- Ожиріння: особливо абдомінальний тип (жир у черевній порожнині).
- Куріння та вживання алкоголю.
- Спадковість: наявність ГЕРХ або раку стравоходу у родичів.
Симптоми Барреттового стравоходу
Барреттів стравохід сам по собі не викликає симптомів, але пацієнти часто мають прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), зокрема:
- Печія:
- Постійне відчуття печіння за грудиною, яке може посилюватися після їжі або в лежачому положенні.
- Кисла відрижка:
- Повернення вмісту шлунка в ротову порожнину.
- Біль у грудях:
- Тупий або пекучий біль за грудиною, іноді схожий на серцевий.
- Дисфагія:
- Труднощі або біль при ковтанні їжі.
- Хронічний кашель:
- Через подразнення кислотою або потрапляння вмісту шлунка у дихальні шляхи.
- Осиплість голосу:
- Через вплив кислоти на голосові зв’язки.
Коли звертатися до лікаря?
- Хронічна печія, яка триває більше 2 разів на тиждень.
- Труднощі або біль при ковтанні.
- Відчуття грудки в горлі або біль у грудях.
- Кров у блювоті або чорний кал (ознака кровотечі).
- Зниження ваги без видимих причин.
Діагностика Барреттового стравоходу
- Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС):
- Основний метод діагностики. Лікар оглядає слизову оболонку стравоходу та бере біопсію для підтвердження діагнозу.
- Біопсія:
- Зразки тканини досліджуються під мікроскопом на наявність метаплазії (заміна нормального епітелію).
- Добова pH-метрія:
- Вимірювання кислотності в стравоході для виявлення рефлюксу.
- Манометрія стравоходу:
- Оцінка функції нижнього стравохідного сфінктера та моторики стравоходу.
- Рентгенографія з контрастом:
- Використовується рідше, але може показати звуження або інші зміни стравоходу.
Лікування Барреттового стравоходу
- Медикаментозна терапія
- Інгібітори протонної помпи (ІПП):
- Омепразол, пантопразол, рабепразол — знижують кислотність шлункового соку, запобігаючи подальшому пошкодженню слизової.
- Антациди:
- Для тимчасового зменшення кислотності (наприклад, Маалокс, Фосфалюгель).
- Прокінетики:
- Домперидон, мотиліум для покращення моторики шлунково-кишкового тракту.
- Ендоскопічне лікування
- Радіочастотна абляція (RFA):
- Знищення патологічного епітелію високочастотним струмом.
- Ендоскопічна резекція слизової оболонки (EMR):
- Видалення ділянок метаплазії або дисплазії.
- Фотодинамічна терапія:
- Застосування світлочутливих препаратів і лазера для знищення патологічних клітин.
- Хірургічне лікування
- Фундоплікація Ніссена:
- Операція для посилення нижнього стравохідного сфінктера, що зменшує рефлюкс.
- Езофагектомія:
- Видалення частини стравоходу у важких випадках або при розвитку раку.
Профілактика Барреттового стравоходу
- Лікування ГЕРХ:
- Своєчасне та ефективне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
- Зміна способу життя:
- Уникнення переїдання, жирної, гострої, кислої їжі.
- Відмова від куріння та алкоголю.
- Підтримання здорової ваги.
- Положення тіла:
- Спати з піднятим узголів’ям, уникати лежання після їжі.
- Регулярні обстеження:
- Пацієнтам із хронічним ГЕРХ або іншими факторами ризику рекомендується періодично проходити ЕГДС.
Ускладнення Барреттового стравоходу
- Аденокарцинома стравоходу:
- Найсерйозніше ускладнення. Барреттів стравохід є основним фактором ризику для розвитку цього типу раку.
- Стеноз стравоходу:
- Звуження, що утруднює ковтання.
- Хронічний езофагіт:
- Постійне запалення, що викликає дискомфорт.
Прогноз і моніторинг
Пацієнти з Барреттовим стравоходом потребують регулярного нагляду гастроентеролога. Рекомендується проводити ендоскопічний моніторинг кожні 1–3 роки, залежно від наявності дисплазії (початкових змін клітин).
Барреттів стравохід — серйозний стан, який потребує своєчасної діагностики та лікування для запобігання розвитку ускладнень, включно з раком стравоходу. Зміна способу життя, регулярні обстеження та дотримання рекомендацій лікаря можуть значно знизити ризики.
