Диспареунія

24 січня 2025

Диспареунія — це медичний термін, що означає біль або дискомфорт під час статевого акту. Цей стан може спостерігатися як у жінок, так і у чоловіків, але найчастіше зустрічається у жінок. Біль може варіюватися від легкого дискомфорту до сильного болю, який робить статевий акт неможливим. Диспареунія може бути фізіологічною (викликана медичними причинами) або психологічною.

Причини виникнення диспареунії

  1. Фізичні причини:

У жінок:

  • Гінекологічні захворювання:
    • Вульвіт, вагініт, цервіцит, ендометріоз.
    • Кісти яєчників, міома матки, запальні захворювання органів малого таза.
  • Сухість піхви:
    • Через гормональні зміни (менопауза, післяпологовий період, лактація).
  • Травми та хірургічні втручання:
    • Пологи, розриви промежини, епізіотомія, післяопераційні рубці.
  • Аномалії будови:
    • Вроджені вади розвитку статевих органів, наприклад, перетинки у піхві.
  • Інфекції:
    • Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), такі як хламідіоз, гонорея, кандидоз, герпес.
  • Спайки та рубці:
    • Після запальних процесів, операцій або ендометріозу.

У чоловіків:

  • Простатит або уретрит:
    • Запалення простати чи уретри може викликати біль під час статевого акту.
  • Фімоз:
    • Звуження крайньої плоті, що ускладнює оголення голівки статевого члена.
  • Травми статевого органу:
    • Удари або хірургічні втручання.
  • Інфекції статевих органів:
    • Баланопостит, ІПСШ.
  1. Психологічні причини:
  • Страх і тривожність:
    • Пов'язані з негативним сексуальним досвідом, насильством або болісним першим статевим актом.
  • Стрес і депресія:
    • Можуть впливати на збудження та фізичний комфорт під час статевого акту.
  • Проблеми у стосунках:
    • Конфлікти, недовіра, незадоволеність партнером.
  1. Гормональні зміни:
  • Зниження рівня естрогену під час менопаузи, вагітності, лактації чи після гінекологічних операцій.
  1. Медикаментозні та зовнішні фактори:
  • Побічні ефекти ліків:
    • Прийом антидепресантів, гормональних препаратів чи хіміотерапії.
  • Використання невідповідних засобів контрацепції:
    • Наприклад, сперміцидів, які можуть викликати подразнення.

Симптоми диспареунії

Основні прояви:

  • Біль або дискомфорт у статевих органах під час статевого акту.
  • Відчуття печіння, різі чи подразнення.
  • Спазм м’язів піхви (вагінізм).
  • Тягнучий або різкий біль у нижній частині живота під час або після статевого акту.

Додаткові симптоми:

  • Сухість у піхві.
  • Свербіж або подразнення у ділянці статевих органів.
  • Зниження статевого потягу через страх болю.
  • Емоційний дискомфорт або тривога перед статевим актом.

Коли звертатися до лікаря?

Зверніться до лікаря, якщо:

  • Біль під час статевого акту виникає постійно або часто.
  • З’явилися супутні симптоми, такі як виділення з піхви чи сечовивідного каналу, свербіж, печіння, кровотечі.
  • Ви помічаєте погіршення якості сексуального життя через страх болю.
  • Спостерігається психологічний дискомфорт, тривожність або депресія.
  • Є історія травм, операцій чи гінекологічних захворювань.

Діагностика диспареунії

  1. Анамнез:
  • Лікар уточнює характер болю, його локалізацію, тривалість, зв’язок із фазами циклу чи певними подіями.
  • Оцінюється емоційний та психологічний стан, а також історія захворювань і травм.
  1. Фізикальний та гінекологічний огляд (у жінок):
  • Оцінка стану статевих органів, піхви, шийки матки.
  • Перевірка наявності травм, запалень, сухості чи рубців.
  1. Урологічний огляд (у чоловіків):
  • Оцінка стану статевого члена, крайньої плоті, передміхурової залози.
  1. Інструментальні методи:
  • УЗД органів малого таза:
    • Для виявлення патологій (наприклад, ендометріозу, кіст).
  • Кольпоскопія:
    • Огляд піхви та шийки матки під збільшенням.
  • Цистоскопія:
    • Для оцінки стану сечового міхура (при підозрі на цистит).
  1. Лабораторні дослідження:
  • Аналізи на інфекції (мазок із піхви або уретри, ПЛР).
  • Загальний аналіз крові та сечі для виключення запальних процесів.
  • Гормональний аналіз (наприклад, рівень естрогену).

Лікування диспареунії

  1. Лікування фізичних причин:
  • Антибіотики або протигрибкові препарати:
    • Для лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, або кандидозу.
  • Гормональна терапія:
    • Локальні або системні препарати естрогену при сухості піхви (постменопауза).
  • Мазі та гелі:
    • Місцеві зволожуючі засоби та лубриканти для зменшення сухості.
  • Лікування основних захворювань:
    • Ендометріозу, циститу, кісти яєчників тощо.
  • Фізіотерапія:
    • Електростимуляція м’язів тазового дна або біофідбек для зміцнення м’язів.
  1. Лікування психологічних причин:
  • Психотерапія:
    • Індивідуальні або парні консультації для вирішення страхів чи тривожності.
  • Сексуальна терапія:
    • Робота з сексологом для покращення сексуальної гармонії у парі.
  1. Рекомендації щодо способу життя:
  • Уникнення використання подразнюючих засобів для інтимної гігієни.
  • Збалансоване харчування, багате на вітаміни та мікроелементи.
  • Регулярні фізичні вправи для зміцнення тазового дна (вправи Кегеля).

Профілактика диспареунії

  1. Регулярні огляди у лікаря:
    • Щорічні візити до гінеколога або уролога для раннього виявлення захворювань.
  2. Гігієна:
    • Використання гіпоалергенних засобів для інтимної гігієни.
  3. Захищений секс:
    • Використання презервативів для запобігання інфекціям, що передаються статевим шляхом.
  4. Контроль стресу:
    • Практики релаксації, медитація, психоемоційна підтримка.
  5. Використання лубрикантів:
    • Для запобігання сухості та подразненню під час статевого акту.
  6. Здоровий спосіб життя:
    • Відмова від шкідливих звичок, збалансоване харчування та фізична активність.