Ендоцервіцит

Ендоцервіцит — це запальне захворювання, яке вражає слизову оболонку цервікального каналу (внутрішню частину шийки матки). Найчастіше ендоцервіцит викликається інфекційними агентами, включаючи бактерії, віруси або грибки. Захворювання може протікати в гострій або хронічній формі, а його ускладнення можуть поширюватися на інші органи малого таза, призводячи до серйозних репродуктивних проблем.

Ендоцервіцит часто супроводжує такі стани, як бактеріальний вагіноз, ІПСШ або ерозія шийки матки.

Причини виникнення ендоцервіциту

1. Інфекційні причини:

• Бактеріальні інфекції:
• Хламідіоз (Chlamydia trachomatis).
• Гонорея (Neisseria gonorrhoeae).
• Уреаплазмоз і мікоплазмоз.
• Стрептококи, стафілококи, кишкова паличка (Escherichia coli).
• Вірусні інфекції:
• Генітальний герпес (HSV).
• Вірус папіломи людини (ВПЛ).
• Грибкові інфекції:
• Кандидоз (Candida albicans).
• Протозойні інфекції:
• Трихомоніаз (Trichomonas vaginalis).

2. Неінфекційні причини:

• Механічні травми:
• Наслідки гінекологічних процедур (аборти, встановлення внутрішньоматкової спіралі, діагностичне вишкрібання).
• Хімічне подразнення:
• Використання агресивних засобів для інтимної гігієни або сперміцидів.
• Гормональні порушення:
• Недостатність естрогенів, яка впливає на стан слизової оболонки.

3. Фактори ризику:

• Незахищений статевий контакт.
• Часті зміни статевих партнерів.
• Порушення вагінальної мікрофлори (дисбіоз, вагіноз).
• Ослаблений імунітет.

Симптоми ендоцервіциту

Ендоцервіцит може протікати безсимптомно, особливо в хронічній формі. У разі наявності симптомів вони можуть бути такими:

1. Місцеві симптоми:

• Виділення з піхви:
• Рясні, слизово-гнійні, іноді з неприємним запахом.
• Свербіж або подразнення в ділянці статевих органів.
• Біль або дискомфорт під час статевого акту (диспареунія).
• Кров’янисті виділення після статевого акту або поза менструацією.
• Печіння чи біль під час сечовипускання.

2. Загальні симптоми:

• У випадку гострого ендоцервіциту:
• Лихоманка, слабкість, нездужання.
• У хронічній формі симптоми можуть бути слабко виражені або відсутні.

3. Ознаки поширення інфекції:

• Біль у нижній частині живота.
• Поширення запалення на матку, маткові труби, яєчники.

Коли звертатися до лікаря?

Зверніться до лікаря, якщо:

• Ви помітили незвичні виділення з піхви (гнійні, кров'янисті або з неприємним запахом).
• Ви відчуваєте свербіж, біль або дискомфорт у ділянці статевих органів.
• У вас з’явилися кров’янисті виділення поза менструальним циклом або після статевого акту.
• Ви плануєте вагітність або маєте труднощі із зачаттям.
• Ви відчуваєте біль у нижній частині живота, слабкість, лихоманку.

Діагностика ендоцервіциту

1. Анамнез:

• Лікар уточнює симптоми, історію статевих контактів, наявність гінекологічних маніпуляцій, перенесених ІПСШ.

2. Гінекологічний огляд:

• Лікар оцінює стан шийки матки за допомогою гінекологічного дзеркала:
• Почервоніння, набряк, гнійні виділення з цервікального каналу.

3. Лабораторні дослідження:

• Мазок на флору:
• Для виявлення запалення (лейкоцитоз, зміни мікрофлори).
• ПЛР-аналіз:
• Визначення ДНК інфекційних агентів (хламідії, гонококи, трихомонади, ВПЛ).
• Бактеріологічний посів:
• Вирощування бактерій із визначенням їхньої чутливості до антибіотиків.
• Цитологічний аналіз:
• Виявлення структурних змін клітин шийки матки.

4. Інструментальні методи:

• Кольпоскопія:
• Огляд шийки матки під збільшенням для виявлення ознак запалення, ерозій або дисплазії.
• УЗД органів малого таза:
• Для оцінки стану матки, яєчників та маткових труб.

Лікування ендоцервіциту

1. Етіотропне лікування:

• Антибіотики:
• Для лікування бактеріальних інфекцій (азитроміцин, доксициклін, амоксицилін).
• Противірусні препарати:
• При герпетичній інфекції (ацикловір, валацикловір).
• Протигрибкові препарати:
• При кандидозі (флуконазол).
• Антипаразитарні засоби:
• При трихомоніазі (метронідазол).

2. Місцева терапія:

• Спринцювання антисептиками (хлоргексидин, мірамістин).
• Вагінальні свічки або мазі з антибіотиками, протигрибковими або протизапальними компонентами.

3. Симптоматичне лікування:

• Протизапальні препарати для зменшення болю та набряку.
• Антигістамінні засоби для зменшення свербежу.

4. Лікування статевого партнера:

• У разі інфекційного ендоцервіциту лікування необхідне обом партнерам, щоб уникнути повторного зараження.

5. Хірургічне втручання:

• У разі ускладнень, таких як ерозія шийки матки, може знадобитися припікання (діатермокоагуляція, лазерна терапія, кріодеструкція).

Ускладнення ендоцервіциту

• Хронічне запалення: може призвести до ураження матки, придатків, що підвищує ризик безпліддя.
• Спайкові процеси: у маткових трубах, які збільшують ризик позаматкової вагітності.
• Передракові стани: тривалий інфекційний процес (особливо через ВПЛ) може сприяти розвитку дисплазії та раку шийки матки.
• Проблеми під час вагітності: можливі передчасні пологи, інфікування плода.

Профілактика ендоцервіциту

1. Безпечний секс:
• Використання презервативів.
• Обмеження кількості статевих партнерів.
2. Регулярні гінекологічні огляди:
• Щорічний профілактичний огляд, включаючи кольпоскопію та ПАП-тест.
3. Своєчасне лікування ІПСШ:
• Лікування всіх статевих партнерів.
4. Особиста гігієна:
• Використання делікатних засобів для інтимної гігієни.
5. Підтримка імунітету:
• Правильне харчування, фізична активність, уникнення стресів.
6. Профілактика травматизації шийки матки:
• Дбайливе проведення гінекологічних процедур.