Що таке ендометрит?

Ендометрит — це запальне захворювання слизової оболонки матки (ендометрія). Воно виникає, коли інфекційні агенти (бактерії, віруси, грибки) потрапляють у порожнину матки і викликають запальний процес. Ендометрит може бути гострим або хронічним, і нерідко стає причиною ускладнень, таких як безпліддя або спайковий процес у малому тазу. Причини виникнення ендометриту: Інфекційні причини: Бактеріальні інфекції: Стрептококи, стафілококи, кишкова паличка. Збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): хламідії, гонококи, мікоплазма, уреаплазма. Грибкові інфекції: Кандидоз (гриби роду Candida). Вірусні інфекції: Герпес, цитомегаловірус, вірус папіломи людини (ВПЛ). Фактори, що сприяють інфікуванню: Гінекологічні маніпуляції або хірургічні втручання: Встановлення внутрішньоматкових спіралей, аборти, вишкрібання, кесарів розтин. Пологи: Особливо, якщо були ускладнені (з затримкою плаценти чи великою крововтратою). Спонтанні або штучні викидні. Хронічні інфекції: Наприклад, хронічний цервіцит чи вагініт, що поширюються на ендометрій. Ослаблений імунітет. Симптоми ендометриту: Гострий ендометрит: Тягнучий або різкий біль у нижній частині живота. Підвищення температури (до 38–39 °C), лихоманка. Патологічні виділення з піхви: Гнійні, кров'янисті, з неприємним запахом. Погане самопочуття, слабкість, втома. Можливі міжменструальні кровотечі. Хронічний ендометрит: Помірний, але тривалий біль у нижній частині живота. Нерегулярний або хворобливий менструальний цикл. Рясні або тривалі менструації. Патологічні виділення (гнійні чи кров'янисті). Проблеми із зачаттям (безпліддя або викидні). Коли звертатися до лікаря? Якщо з'явився біль у нижній частині живота, що супроводжується лихоманкою. При патологічних виділеннях з піхви з неприємним запахом. Якщо виникли нерегулярні менструації або аномальні кровотечі. При тривалому болі внизу живота чи хронічному дискомфорті. Якщо вагітність не настає протягом року регулярного статевого життя. Діагностика ендометриту: Гінекологічний огляд: Оцінка стану матки (болісність при пальпації, збільшення розмірів). Лабораторні аналізи: Загальний аналіз крові: підвищення рівня лейкоцитів, ШОЕ (ознаки запалення). Мазок на флору: для виявлення бактерій, грибків або інших інфекцій. Бактеріологічний посів: визначення збудника інфекції та його чутливості до антибіотиків. Аналізи на ІПСШ: ПЛР-діагностика (хламідії, гонорея, трихомоніаз). Інструментальні методи: УЗД органів малого таза: оцінка товщини та структури ендометрію, виявлення запальних змін. Гістероскопія: ендоскопічне дослідження порожнини матки для візуалізації запалення. Біопсія ендометрію: Застосовується для підтвердження хронічного ендометриту. Лікування ендометриту: Медикаментозне лікування: Антибіотики: Призначаються на основі чутливості збудника (цефтріаксон, метронідазол, доксициклін). Протигрибкові препарати: При грибкових інфекціях (флуконазол). Противірусні засоби: При вірусній природі захворювання (ацикловір для герпесу). Симптоматичне лікування: Знеболювальні та протизапальні препарати (ібупрофен, німесулід). Жарознижувальні засоби (парацетамол). Фізіотерапія: УВЧ, електрофорез, магнітотерапія для покращення кровообігу в органах малого таза. Лікування супутніх захворювань: Якщо ендометрит спричинений хронічними інфекціями (цервіцит, вагініт), лікують і їх. Госпіталізація: При гострій формі з високою температурою або ускладненнями може знадобитися лікування в стаціонарі. Профілактика ендометриту: Дотримання гігієни: Регулярне підмивання, особливо під час менструації. Використання якісних гігієнічних засобів без агресивних компонентів. Уникнення травм слизової оболонки матки: Обережне проведення гінекологічних процедур. Уникання грубого статевого контакту. Своєчасне лікування інфекцій: Лікування ІПСШ, бактеріального вагінозу, молочниці. Зміцнення імунітету: Збалансоване харчування, вітаміни, фізична активність. Планування вагітності: Консультація з гінекологом перед вагітністю, особливо після абортів або попередніх ускладнень. Контроль після пологів або операцій: Регулярні огляди для виключення післяпологового або післяопераційного ендометриту.