Езофагіт

Езофагіт — це запалення слизової оболонки стравоходу, яке може мати гострий або хронічний перебіг. Захворювання може викликати дискомфорт при ковтанні, біль у грудях і печію, а в складних випадках призводити до утворення виразок і звуження стравоходу.

Види езофагіту

1. За перебігом:
• Гострий езофагіт: виникає раптово і зазвичай має короткочасний характер.
• Хронічний езофагіт: довготривале запалення, яке може призвести до структурних змін у стравоході.
2. За причинами виникнення:
• Рефлюксний езофагіт: викликаний закидом шлункового соку в стравохід (часто асоціюється з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою — ГЕРХ).
• Інфекційний езофагіт: зумовлений інфекціями (грибковими, вірусними, бактеріальними).
• Травматичний езофагіт: через ушкодження слизової оболонки (інструментальне втручання, хімічні опіки).
• Медикаментозний езофагіт: запалення через подразнення ліками (антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати).
• Еозинофільний езофагіт: алергічне запалення, асоційоване з підвищеним рівнем еозинофілів.

Причини езофагіту

1. Рефлюкс шлункового вмісту:
• Ослаблення нижнього стравохідного сфінктера.
• Грижа стравохідного отвору діафрагми.
2. Інфекції:
• Candida albicans (грибкова інфекція).
• Віруси (HSV, CMV).
• Бактерії (рідше).
3. Травми та хімічні подразники:
• Опіки кислотою або лугом.
• Грубе інструментальне втручання (ендоскопія, зонд).
4. Медикаменти:
• Таблетки, які подразнюють слизову (доксициклін, аспірин).
5. Алергії:
• Підвищена чутливість до певних продуктів харчування.
6. Інші фактори:
• Хронічне куріння, вживання алкоголю.
• Стрес і неправильне харчування.

Симптоми езофагіту

1. Біль і дискомфорт:
• Відчуття печіння або болю за грудиною (посилюється при ковтанні).
2. Порушення ковтання:
• Дисфагія (труднощі при ковтанні їжі або рідини).
3. Печія:
• Відчуття печіння в ділянці стравоходу, особливо після їжі або в горизонтальному положенні.
4. Кисла відрижка:
• Закид кислого вмісту шлунка в ротову порожнину.
5. Нудота і блювання:
• Можливе блювання з домішками крові при ерозіях або виразках.
6. Кровотечі:
• У важких випадках — наявність крові в блювоті або чорного калу (мелена).
7. Загальні симптоми:
• Слабкість, втома (особливо при інфекційному або еозинофільному езофагіті).

Коли звертатися до лікаря?

• Постійний біль або печія за грудиною.
• Труднощі при ковтанні їжі.
• Кров у блювоті або темний кал.
• Невмотивоване зниження ваги.
• Часті рецидиви печії або дискомфорту після їжі.

Діагностика езофагіту

1. Збір анамнезу:
• Симптоми, харчові звички, шкідливі звички, вживання ліків.
2. Інструментальні методи:
• Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС):
• Основний метод для виявлення запалення, ерозій, виразок або грибкових уражень.
• Рентгенографія стравоходу з барієм:
• Для оцінки звуження або деформації стравоходу.
• Добова pH-метрія:
• Вимірювання кислотності у стравоході для підтвердження рефлюксу.
3. Лабораторні дослідження:
• Загальний аналіз крові (виявлення анемії, еозинофілії).
• Біопсія слизової оболонки стравоходу (при підозрі на еозинофільний езофагіт або онкопроцес).
• Аналіз на Candida albicans, HSV, CMV.

Лікування езофагіту

1. Медикаментозна терапія

1. Інгібітори протонної помпи (ІПП):
• Омепразол, пантопразол — знижують кислотність у шлунку.
2. Антациди:
• Альмагель, Маалокс — нейтралізують кислоту.
3. Прокінетики:
• Домперидон, мотиліум — покращують моторику стравоходу.
4. Протигрибкові засоби:
• При кандидозному езофагіті (флуконазол, кетоконазол).
5. Противірусні препарати:
• При вірусному езофагіті (ацикловір, ганцикловір).
6. Протизапальні засоби:
• Будесонід або флутиказон при еозинофільному езофагіті.

2. Дієта і зміна способу життя

1. Дієта:
• Виключення продуктів, які подразнюють слизову (гостре, кисле, жирне, алкоголь, кава).
• Їжа повинна бути теплою і не гарячою.
2. Харчові звички:
• Їсти невеликими порціями 4–5 разів на день.
• Уникати їжі перед сном.
3. Зміна положення тіла:
• Спати з піднятим узголів'ям.
4. Відмова від шкідливих звичок:
• Куріння, алкоголь.

3. Хірургічне лікування (у складних випадках):

• Фундоплікація:
• Операція для зміцнення нижнього стравохідного сфінктера при рефлюксному езофагіті.
• Дилатація стравоходу:
• Розширення стравоходу при його звуженні.

Профілактика езофагіту

1. Дотримання дієти:
• Уникати продуктів, які викликають печію та подразнення.
2. Контроль ваги:
• Зменшення тиску на діафрагму при ожирінні.
3. Правильний прийом ліків:
• Уникати прийому ліків натще та запивати їх великою кількістю води.
4. Своєчасне лікування ГЕРХ та інших захворювань ШКТ.
5. Уникнення переїдання:
• Їсти невеликими порціями.

Ускладнення езофагіту

• Ерозії та виразки:
• Можуть спричиняти кровотечі.
• Стеноз (звуження) стравоходу:
• Утруднення ковтання.
• Барреттів стравохід:
• Передраковий стан.
• Перфорація стравоходу:
• Рідкісне, але небезпечне ускладнення.

Езофагіт — захворювання, яке потребує своєчасної діагностики та лікування. Зміна способу життя, правильне харчування та виконання рекомендацій лікаря допоможуть уникнути ускладнень і значно покращити якість життя.