Генітальний герпес

Генітальний герпес — це хронічне вірусне захворювання, викликане вірусом простого герпесу (HSV), переважно типу 2 (HSV-2), але у деяких випадках може бути викликане і типом 1 (HSV-1). Інфекція уражає шкіру та слизові оболонки статевих органів, викликаючи утворення болючих пухирців і виразок.

Генітальний герпес передається переважно статевим шляхом і належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Захворювання має рецидивуючий характер: після первинного інфікування вірус залишається в організмі в латентному стані й може активізуватися за певних умов.

Причини виникнення генітального герпесу

1. Збудник інфекції:

• Вірус простого герпесу (HSV):
• HSV-2: найчастіше викликає генітальні ураження.
• HSV-1: зазвичай асоціюється з герпесом на губах, але може передаватися на статеві органи через орально-генітальні контакти.

2. Шляхи передачі:

• Статевий шлях:
• Незахищені вагінальні, анальні або оральні статеві контакти з інфікованим партнером, навіть за відсутності видимих симптомів.
• Вертикальний шлях:
• Передача вірусу від матері до дитини під час пологів.
• Контакт із виділеннями:
• Через заражені біологічні рідини (слину, вагінальні виділення, сперму).

3. Фактори ризику:

• Наявність кількох статевих партнерів.
• Відсутність бар’єрної контрацепції.
• Ослаблений імунітет (стрес, хвороби, прийом імуносупресорів).
• Наявність інших ІПСШ.

Симптоми генітального герпесу

Симптоми залежать від форми захворювання: первинне інфікування чи рецидив. У деяких випадках захворювання може протікати безсимптомно.

1. Симптоми первинного генітального герпесу:

• Болючі пухирці:
• З'являються на шкірі або слизових оболонках статевих органів, ануса, стегон або сідниць.
• Пухирці швидко лопаються, утворюючи болючі виразки.
• Свербіж і печіння:
• У ділянці висипань.
• Біль під час сечовипускання:
• Через ураження слизових оболонок уретри.
• Збільшення лімфатичних вузлів:
• У паховій області.
• Загальні симптоми:
• Лихоманка, слабкість, м’язовий біль, головний біль.

2. Симптоми рецидиву генітального герпесу:

• Рецидиви зазвичай мають менш виражений перебіг:
• Менша кількість висипань.
• Легкі свербіж або дискомфорт.
• Перед рецидивом можуть виникати продромальні симптоми: поколювання, свербіж, печіння.

3. Атипові форми:

• Легкі симптоми, які можуть бути помилково прийняті за інше захворювання (наприклад, подразнення чи грибкову інфекцію).

Коли звертатися до лікаря?

Необхідно звернутися до лікаря, якщо:

• Ви помітили болючі висипання на статевих органах, анусі або в паховій області.
• Виникли незвичні відчуття (свербіж, печіння) після статевого контакту.
• Ви мали незахищений статевий контакт із новим партнером.
• Ви вагітні й підозрюєте наявність герпесу (первинного чи рецидивного).
• Висипання рецидивують кілька разів на рік або супроводжуються значним дискомфортом.

Діагностика генітального герпесу

1. Анамнез:

• Лікар уточнює симптоми, частоту рецидивів, наявність ризикованих статевих контактів.

2. Фізичний огляд:

• Оцінка характеру висипань, стану шкіри та слизових оболонок.

3. Лабораторні дослідження:

• Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР):
• Виявлення ДНК вірусу у зразках висипань або біологічних рідин.
• Вірусологічний посів:
• Виділення вірусу зі зразка матеріалу.
• Імуноферментний аналіз (ІФА):
• Визначення антитіл до HSV (IgM, IgG) у крові.
• Дерматоскопія:
• Огляд висипань під збільшенням.

Лікування генітального герпесу

1. Противірусна терапія:

• Препарати вибору:
• Ацикловір, Валацикловір, Фамцикловір.
• Противірусні препарати призначаються:
• Для лікування первинного епізоду.
• Під час рецидивів.
• Для профілактики (супресивна терапія) при частих рецидивах.

2. Симптоматична терапія:

• Знеболювальні та протизапальні препарати (ібупрофен, парацетамол).
• Місцеві антисептики для обробки висипань.
• Препарати для зниження свербежу (антигістамінні).

3. Імуномодулююча терапія:

• Призначення імуномодуляторів (за рекомендацією лікаря) для зміцнення імунітету.

4. Лікування супутніх інфекцій:

• У разі комбінованої ІПСШ проводиться лікування інших інфекцій.

Ускладнення генітального герпесу

1. У жінок:

• Ризик розвитку запальних захворювань органів малого таза (ендометрит, аднексит).
• Високий ризик зараження дитини під час пологів (герпес новонароджених).

2. У чоловіків:

• Простатит, уретрит.

3. У обох статей:

• Хронічний біль у ділянці таза.
• Емоційні та психологічні розлади через часті рецидиви.
• Суперінфекції (приєднання бактеріальної інфекції до уражених ділянок).

Профілактика генітального герпесу

1. Безпечний секс:
• Використання презервативів значно знижує ризик зараження.
2. Уникнення статевих контактів під час загострення:
• Для запобігання передачі інфекції.
3. Регулярне тестування:
• Для людей із кількома статевими партнерами або належних до груп ризику.
4. Підтримання імунітету:
• Збалансоване харчування, фізична активність, уникнення стресу.
5. Вакцинація:
• Досліджуються вакцини проти герпесу, проте вони ще не є широко доступними.
6. Противірусна профілактика:
• Призначення противірусних препаратів для запобігання рецидивам (супресивна терапія).