Гіперменорея (також відома як менорагія) — це порушення менструального циклу, яке характеризується аномально великою крововтратою під час менструацій (понад 80 мл за цикл) при нормальній тривалості менструацій (3-7 днів). Кровотечі можуть бути настільки інтенсивними, що впливають на якість життя жінки, викликаючи слабкість, анемію та дискомфорт.
Причини виникнення гіперменореї
- Гінекологічні причини:
- Пухлини матки:
- Міома матки: доброякісна пухлина, що спричиняє посилення кровотеч.
- Поліпи ендометрію: розростання тканин, які можуть кровоточити.
- Гіперплазія ендометрію:
- Надмірне розростання слизової оболонки матки.
- Ендометріоз:
- Розростання ендометрію за межами матки, що викликає інтенсивні кровотечі.
- Запальні захворювання:
- Ендометрит, аднексит.
- Післяпологові або післяабортні ускладнення:
- Залишки плаценти чи плідного яйця в матці.
- Гормональні порушення:
- Дисфункція яєчників:
- Нестача прогестерону або його дисбаланс з естрогенами.
- Ановуляторні цикли:
- Відсутність овуляції, що призводить до надмірного потовщення ендометрію.
- Захворювання щитоподібної залози:
- Гіпотиреоз або гіпертиреоз.
- Загальні захворювання:
- Порушення згортання крові:
- Наприклад, хвороба фон Віллебранда, тромбоцитопенія.
- Хронічні захворювання:
- Цукровий діабет, хронічні інфекції.
- Інші причини:
- Внутрішньоматкова спіраль (ВМС):
- У деяких випадках може спричиняти посилення кровотеч.
- Прийом медикаментів:
- Антикоагулянти, гормональні препарати.
- Стрес і перевтома:
- Можуть посилювати менструальні кровотечі.
Симптоми гіперменореї
- Інтенсивна кровотеча під час менструації:
- Заміна гігієнічного засобу кожні 1-2 години.
- Згустки крові в менструальних виділеннях.
- Слабкість і втома:
- Через анемію, викликану великою крововтратою.
- Блідість шкіри:
- Як ознака залізодефіцитної анемії.
- Запаморочення або головний біль:
- Через зниження рівня гемоглобіну.
- Болі внизу живота:
- Спазми або ниючий біль під час менструації.
Коли звертатися до лікаря?
- Якщо менструації супроводжуються рясною кровотечею, яка триває більше 7 днів.
- Якщо кількість крові значно збільшилася порівняно з попередніми циклами.
- При наявності згустків крові або сильних болів у животі.
- Якщо є ознаки анемії (слабкість, запаморочення, блідість).
- Якщо рясні менструації супроводжуються порушеннями циклу або міжменструальними кровотечами.
Діагностика гіперменореї
- Анамнез та гінекологічний огляд:
- Оцінка регулярності циклу, обсягу кровотеч, супутніх симптомів.
- Огляд шийки матки для виключення локальних причин кровотеч (ерозія, поліпи).
- Лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові:
- Виявлення анемії, зниженого гемоглобіну.
- Коагулограма:
- Оцінка згортання крові.
- Гормональний профіль:
- Естрогени, прогестерон, ЛГ, ФСГ, пролактин, ТТГ.
- Інструментальні дослідження:
- УЗД органів малого таза:
- Оцінка стану ендометрію, яєчників, наявності міом або поліпів.
- Гістероскопія:
- Для візуального огляду порожнини матки та біопсії ендометрію.
- Біопсія ендометрію:
- Для виключення гіперплазії або онкологічних захворювань.
- Додаткові методи:
- Аналізи на інфекції:
- Для виключення запальних процесів.
Лікування гіперменореї
- Консервативне лікування:
- Гормональна терапія:
- Оральні контрацептиви або прогестерон для регуляції циклу.
- Препарати, що знижують рівень естрогену (наприклад, агоністи гонадотропін-рилізинг гормону).
- Препарати, що зупиняють кровотечу:
- Етамзилат, транексамова кислота.
- Залізовмісні препарати:
- Для лікування анемії (феррум-лек, мальтофер).
- Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ):
- Ібупрофен, німесулід для зменшення крововтрати та болю.
- Хірургічне лікування:
- Гістероскопія:
- Видалення поліпів або біопсія ендометрію.
- Абляція або резекція ендометрію:
- Знищення або часткове видалення слизової матки для зменшення кровотеч.
- Міомектомія:
- Видалення міом матки.
- Гістеректомія:
- Радикальне лікування (видалення матки) у разі відсутності ефекту від інших методів.
- Лікування основного захворювання:
- Корекція захворювань щитоподібної залози, згортання крові чи хронічних інфекцій.
Профілактика гіперменореї
- Регулярні гінекологічні огляди:
- Щорічні профілактичні обстеження для раннього виявлення патологій.
- Контроль гормонального фону:
- Своєчасне лікування дисфункцій щитоподібної залози та яєчників.
- Збалансоване харчування:
- Продукти, багаті на залізо, фолієву кислоту, вітаміни.
- Захист від інфекцій:
- Безпечні статеві контакти, використання презервативів.
- Контроль маси тіла:
- Уникнення ожиріння, яке може впливати на гормональний баланс.
- Зменшення стресу:
- Психологічна стабільність, регулярний відпочинок.
- Використання медикаментів лише за призначенням лікаря:
- З обережністю приймати гормональні препарати.