Гонококове ураження

Гонококове ураження — це інфекційне захворювання, що викликається бактерією Neisseria gonorrhoeae, яка є збудником гонореї. Гонококові інфекції можуть вражати різні органи і системи організму, особливо статеві органи, сечовивідні шляхи, анус, а також глотку та очі. Захворювання передається переважно статевим шляхом, але також може бути передано від матері до дитини під час пологів, що може призвести до гонококового кон’юнктивіту у новонароджених.

Причини виникнення гонококового ураження

1. Контакт із зараженою особою:
• Основна причина зараження гонококами — це статевий контакт з інфікованим партнером (як при вагінальному, так і при оральному або анальному статевому контакті).
2. Передача від матері до дитини:
• При пологах інфікована жінка може передати бактерію дитині, що може призвести до гонококового кон’юнктивіту у новонароджених.
3. Необхідність впливу бактерії:
• Зараження відбувається, коли бактерія потрапляє на слизові оболонки, де вона починає активно розмножуватися та спричиняти запалення.
4. Низький рівень захисту при статевих контактах:
• Відсутність використання презервативів підвищує ймовірність зараження.
5. Множинні статеві партнери:
• Множинні статеві контакти без належного захисту значно збільшують ризик зараження гонореєю.
6. Імунний статус:
• Люди з ослабленим імунітетом (наприклад, при ВІЛ-інфекції) більш схильні до зараження гонококовою інфекцією.

Симптоми гонококового ураження

Симптоми гонококового ураження можуть варіюватися в залежності від місця локалізації інфекції:

1. Генітальний гонококовий уретрит (урогенітальна форма):
• У жінок:
• Болі при сечовипусканні.
• Неприємні виділення з піхви, які можуть бути гнійними або слизовими.
• Болі внизу живота.
• Нерідко відсутність симптомів на ранніх стадіях.
• У чоловіків:
• Біль при сечовипусканні (дизурія).
• Поява гнійних виділень з уретри (змішаних з кров'ю).
• Можлива набряклість та біль в області мошонки.
2. Гонококовий фарингіт (запалення горла):
• Біль у горлі.
• Червоність та набряк слизової оболонки горла.
• Можлива лихоманка.
• Погіршення загального самопочуття.
3. Гонококовий проктит (запалення прямої кишки):
• Біль під час дефекації.
• Кровотеча з прямої кишки.
• Свербіж і біль в анусі.
4. Гонококовий кон’юнктивіт (запалення очей):
• Почервоніння очей.
• Виділення з очей гнійного характеру.
• Болі в очах, світлобоязнь.
5. Додаткові ускладнення:
• Гонококова інфекція може призводити до важких ускладнень, таких як запалення яєчників, матки (пельвіоперитоніт), непрохідність фаллопієвих труб, що може стати причиною безпліддя.

Коли звертатися до лікаря?

1. При наявності симптомів:
• Якщо з’явились болі при сечовипусканні, аномальні виділення з статевих органів, біль в животі або в анусі, потрібно терміново звернутися до лікаря.
2. При підозрі на гонорею:
• Якщо після незахищеного статевого контакту з незнайомим партнером з'явились симптоми інфекції, слід негайно звернутись до лікаря для здачі аналізів.
3. Якщо є запалення очей у новонародженого:
• У разі наявності гнійних виділень з очей новонародженого після пологів необхідно терміново звертатися до лікаря, оскільки це може бути ознакою гонококового кон’юнктивіту.

Діагностика гонококового ураження

1. Мазок з уретри, піхви, глотки або прямої кишки:
• Лікар може взяти мазок із зони, де є підозра на ураження, для бактеріологічного аналізу на виявлення Neisseria gonorrhoeae.
2. ПЦР (полімеразно-ланцюгова реакція):
• Це високоточний метод для виявлення ДНК бактерії в мазках.
3. Імуноферментний аналіз (ІФА):
• Виявлення антитіл до Neisseria gonorrhoeae в крові для визначення наявності інфекції.
4. Культуральне дослідження:
• Культуральне посівне дослідження з подальшим визначенням чутливості до антибіотиків.

Лікування гонококового ураження

1. Антибіотикотерапія:
• Лікування гонококової інфекції передбачає застосування антибіотиків, зазвичай Цефтриаксону або Цефіксиму, часто в поєднанні з Азитроміцином чи Доксицикліном для покращення ефективності лікування.
2. Лікування статевих партнерів:
• Всі статеві партнери інфікованої особи повинні пройти обстеження та лікування, щоб уникнути повторного зараження та поширення інфекції.
3. Антибіотики широкого спектру:
• При ускладненнях або резистентності до основних препаратів можуть бути призначені інші антибіотики.
4. Місцеве лікування:
• Лікування місцевих симптомів (наприклад, змащування місць запалення спеціальними антибактеріальними мазями чи кремами) може бути призначено лікарем.

Профілактика гонококового ураження

1. Використання презервативів:
• Презервативи є найбільш ефективним методом захисту від гонококової інфекції під час статевих контактів, зменшуючи ймовірність зараження.
2. Моногамні стосунки:
• Зменшення кількості статевих партнерів знижує ймовірність зараження гонококовими інфекціями.
3. Регулярні медичні огляди:
• Проходження регулярних медичних обстежень, особливо при зміні статевих партнерів, допомагає виявити інфекцію на ранніх стадіях.
4. Уникання ризикованої поведінки:
• Уникання незахищених статевих контактів з людьми, які мають неперевірений медичний статус або є в групі ризику.
5. Лікування статевих партнерів:
• Всі статеві партнери інфікованої особи повинні пройти обстеження та лікування для запобігання повторному зараженню.