Гонорея

Гонорея — це інфекційне захворювання, яке передається статевим шляхом і викликається бактерією Neisseria gonorrhoeae (гонокок). Вона вражає слизові оболонки сечостатевої системи, прямої кишки, горла та очей. Гонорея є одним із найпоширеніших захворювань, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Без лікування гонорея може призводити до серйозних ускладнень, включаючи безпліддя у жінок і чоловіків.

Причини виникнення гонореї

1. Шляхи зараження:

• Статевий шлях:
• Основний спосіб передачі інфекції — незахищені вагінальні, анальні або оральні статеві контакти з інфікованим партнером.
• Вертикальний шлях (від матері до дитини):
• Передача гонореї під час пологів може викликати гонококовий кон’юнктивіт у новонародженого.
• Рідко — контактний шлях:
• Через використання заражених предметів (рушників, постільної білизни).

2. Фактори ризику:

• Наявність кількох статевих партнерів.
• Відсутність бар'єрної контрацепції (презервативів).
• Попередні або супутні ІПСШ.
• Ослаблений імунітет.

Симптоми гонореї

Близько 50% жінок і 10% чоловіків із гонореєю не мають явних симптомів, але залишаються заразними. Симптоми зазвичай проявляються через 2–14 днів після інфікування.

1. У жінок:

• Виділення з піхви: густі, жовтувато-зелені або гнійні.
• Біль або печіння під час сечовипускання.
• Дискомфорт або біль у нижній частині живота.
• Кров'янисті виділення між менструаціями або після статевого акту.
• Біль під час статевого акту (диспареунія).

2. У чоловіків:

• Виділення з уретри: густі, жовтуваті або гнійні.
• Печіння або біль при сечовипусканні.
• Свербіж або подразнення навколо отвору уретри.
• Біль або набряк у яєчках (епідидиміт).

3. У обох статей:

• Ректальні симптоми (при анальному контакті):
• Виділення з прямої кишки, свербіж, біль, кровоточивість, дискомфорт при дефекації.
• Гонококовий фарингіт (при оральному контакті):
• Біль у горлі, набряк, почервоніння.
• Кон’юнктивіт:
• Почервоніння, гнійні виділення, набряк повік.

Коли звертатися до лікаря?

Необхідно звернутися до лікаря, якщо:

• Ви помітили незвичайні виділення, печіння або біль у сечостатевих органах.
• Відчуваєте дискомфорт або біль у нижній частині живота.
• У вас був незахищений статевий контакт із новим або випадковим партнером.
• Ваш статевий партнер повідомив, що у нього виявлено гонорею.
• Ви плануєте вагітність або вже вагітні.

Діагностика гонореї

1. Анамнез:

• Лікар з’ясовує характер симптомів, історію статевих контактів, використання контрацепції.

2. Лабораторні дослідження:

• Мазок на мікрофлору:
• Аналіз виділень із уретри, піхви, шийки матки, прямої кишки або горла для виявлення гонококів.
• Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР):
• Високоточний метод для виявлення ДНК Neisseria gonorrhoeae.
• Бактеріологічний посів:
• Дозволяє підтвердити діагноз та визначити чутливість збудника до антибіотиків.

Лікування гонореї

1. Антибіотикотерапія:

• Препарати вибору:
• Цефтріаксон (внутрішньом’язово) у поєднанні з азитроміцином (перорально).
• Альтернативні схеми:
• Застосовуються у разі алергії або стійкості до антибіотиків.
• Лікування обох партнерів одночасно, навіть якщо у одного з них немає симптомів.

2. Симптоматична терапія:

• Препарати для зменшення болю чи запалення (нестероїдні протизапальні засоби).
• Місцеве лікування (антисептичні розчини) при ураженні очей чи прямої кишки.

3. Контрольне обстеження:

• Через 7–14 днів після лікування проводиться повторний аналіз для підтвердження одужання.

Ускладнення гонореї

1. У жінок:

• Запальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ):
• Сальпінгіт, ендометрит, аднексит.
• Безпліддя:
• Через утворення спайок у маткових трубах.
• Позаматкова вагітність:
• Через порушення прохідності маткових труб.

2. У чоловіків:

• Епідидиміт:
• Запалення придатка яєчка, що може викликати безпліддя.
• Простатит:
• Хронічне запалення простати.

3. В обох статей:

• Дисемінована гонококова інфекція (ДГІ):
• Поширення інфекції кров'ю до суглобів, шкіри, серця або мозку.
• Гонококовий кон’юнктивіт:
• Може призводити до сліпоти без своєчасного лікування.

Профілактика гонореї

1. Безпечний секс:
• Використання презервативів під час будь-якого виду статевого контакту.
2. Регулярне тестування:
• Особливо для людей із кількома статевими партнерами або тих, хто належить до груп ризику.
3. Інформування партнерів:
• У разі виявлення гонореї повідомте всіх статевих партнерів для їх обстеження та лікування.
4. Освітні заходи:
• Підвищення обізнаності про ризики ІПСШ та важливість бар’єрної контрацепції.
5. Своєчасне лікування:
• Швидке звернення до лікаря при перших ознаках захворювання.