Гострі травми — це травматичні ушкодження, які виникають внаслідок раптових механічних, хімічних чи інших зовнішніх впливів, що можуть спричинити ушкодження різних частин тіла. Ці травми можуть бути дуже серйозними і вимагають невідкладної медичної допомоги для мінімізації ускладнень і попередження летальних наслідків.
Переломи
Перелом — це пошкодження кістки, яке може бути частковим або повним. Переломи можуть виникати внаслідок прямого удару, падіння, аварії, надмірного навантаження на кістку або при хронічних захворюваннях, таких як остеопороз.
Види переломів:
- Закритий перелом: Кістка пошкоджена, але шкіра не порушена.
- Відкритий перелом: Кістка пробиває шкіру, що може призвести до інфекції.
- Зміщений перелом: Частини кістки зміщуються щодо одна одної.
- Незміщений перелом: Кістка зберігає свою анатомічну форму.
- Перелом зі зміщенням: Частини кістки зміщуються.
Симптоми:
- Інтенсивний біль на місці перелому.
- Набряк або здуття в області перелому.
- Неправильна форма або незвичне положення кінцівки.
- Обмежена рухливість або неможливість рухати травмованою кінцівкою.
- Поява синець або кровотеча, особливо при відкритих переломах.
Лікування:
- Фіксація: Іммобілізація кінцівки для запобігання подальшому пошкодженню.
- Хірургічне втручання: В деяких випадках потрібна операція для відновлення кістки, наприклад, за допомогою металевих пластин або штифтів.
- Анальгезія: Знеболювальні препарати для зняття болю.
- Реабілітація: Після загоєння перелому, фізіотерапія для відновлення рухливості та сили.
Порізи
Поріз — це пошкодження шкіри, викликане гострими предметами, такими як ножі, бритви або скло. Порізи можуть бути поверхневими або глибокими, з пошкодженням м'язів, судин або нервів.
Симптоми:
- Кровотеча.
- Біль на місці порізу.
- Видимі краї порізу.
- У разі глибоких порізів — порушення функції пошкоджених частин (наприклад, обмеження рухливості через поріз м'язів).
Лікування:
- Зупинка кровотечі: Приклавши стерильну пов'язку або бинт.
- Шви: Для великих або глибоких порізів можуть бути накладені шви для з'єднання країв рани.
- Антибіотики: Для запобігання інфекціям.
- Знеболення: Легкі болезаспокійливі засоби або місцеві анестетики.
Рвані рани
Рвана рана — це тип травми, коли шкіра і підшкірна тканина розриваються через тупий або різкий механічний вплив, наприклад, при пориві тканин через удар або зіткнення з гострими предметами.
Симптоми:
- Розрив шкіри з нерівними краями.
- Виражене кровотеча.
- Біль на місці травми.
- Можливі ушкодження внутрішніх органів (якщо травма тяжка).
Лікування:
- Зупинка кровотечі: При необхідності використовується тиск на рану або шви для зупинки кровотечі.
- Шви: Для герметизації рваної рани і запобігання інфекції.
- Антибіотики: Для профілактики інфекцій.
- Тимчасова іммобілізація: Якщо є ушкодження суглобів або м'язів.
Травми внутрішніх органів
Травми внутрішніх органів виникають внаслідок ударів або потрапляння сторонніх предметів в черевну порожнину або грудну клітку. До таких травм належать ушкодження печінки, нирок, легень, селезінки та інших органів.
Симптоми:
- Інтенсивний біль у животі або грудях.
- Кровотеча (внутрішнє чи зовнішнє).
- Нудота та блювання.
- Втрата свідомості або запаморочення.
- У разі травм грудної клітки — утруднене дихання або болі при диханні.
Лікування:
- Стабілізація стану: При травмах внутрішніх органів важливо забезпечити стабільність пацієнта — це включає контроль кровотечі, стабілізацію тиску та дихання.
- Хірургічне втручання: У багатьох випадках потрібна операція для зупинки кровотечі, відновлення органів або усунення пошкоджених ділянок.
- Інтенсивна терапія: Для запобігання шоку та підтримки життєво важливих функцій.
- Лікування у реанімації: У тяжких випадках пацієнти можуть потребувати тривалого спостереження в реанімаційному відділенні для відновлення.
Коли звертатися до лікаря
- У разі гострих травм, таких як переломи, порізи, рвані рани або травми внутрішніх органів, потрібно негайно звернутися до лікаря або звернутися до швидкої допомоги, особливо у випадках:
- Великі або глибокі рани з сильною кровотечею.
- Пошкодження суглобів, внутрішніх органів або нервів.
- Травми з ознаками шоку (запаморочення, слабкість, швидке серцебиття).
- Якщо є підозра на внутрішні травми (біль у животі, грудях, утруднене дихання).
- Пошкодження, яке спричиняє сильний біль або обмеження рухливості.
Діагностика
- Фізичне обстеження: Лікар оцінює тип травми та проводить огляд для виявлення пошкоджень.
- Рентгенографія: Для діагностики переломів та визначення рівня пошкодження.
- УЗД або КТ: Для визначення травм внутрішніх органів.
- Лабораторні аналізи: Для оцінки крововтрати та загального стану здоров'я.
Профілактика
- Безпека при роботі з інструментами та обладнанням: Використання засобів захисту при роботі з гострими або важкими предметами.
- Правильне використання транспорту: Запобігання дорожньо-транспортним пригодам шляхом дотримання правил безпеки на дорогах.
- Зміцнення фізичного здоров'я: Регулярні фізичні вправи для зміцнення м'язів і суглобів, що зменшує ризик травм.
- Превентивні заходи в спорті: Використання спеціального обладнання для захисту (шоломи, наколінники, налокітники тощо) під час занять спортом.
Травми можуть мати різний ступінь тяжкості, і своєчасне надання допомоги є важливим для запобігання серйозним ускладненням.
