Імунологічне безпліддя

Імунологічне безпліддя — це форма безпліддя, викликана порушенням імунної системи, коли організм жінки або чоловіка виробляє антитіла, що атакують сперматозоїди, яйцеклітину, ембріон або тканини репродуктивної системи. Ці антитіла, які називають антиспермальними антитілами (АСА), заважають заплідненню або імплантації ембріона, що унеможливлює настання вагітності.

Причини виникнення імунологічного безпліддя

1. У жінок:

• Антиспермальні антитіла (АСА):
• Жіночий організм сприймає сперматозоїди як "чужорідні" об'єкти та атакує їх.
• Запальні процеси:
• Ендометрит, вагініт, цервіцит сприяють виробленню антитіл.
• Ендометріоз:
• Викликає аутоімунну реакцію проти власних тканин і сперматозоїдів.
• Порушення бар'єрної функції шийки матки:
• Зміни у слизу шийки матки (наприклад, через інфекції) можуть призводити до агресивної імунної відповіді.

2. У чоловіків:

• Порушення цілісності гемато-тестикулярного бар'єра:
• Травми яєчок, варикоцеле, інфекції (епідидиміт, орхіт) сприяють проникненню імунних клітин до сперматозоїдів.
• Травми або хірургічні втручання:
• Наприклад, вазектомія, операції на органах малого таза.
• Інфекції:
• Захворювання, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, гонорея), або інші інфекції репродуктивної системи.

3. Генетичні або аутоімунні порушення:

• Системні аутоімунні захворювання:
• Наприклад, вовчак або ревматоїдний артрит, які підвищують ризик вироблення антитіл.

4. Екзогенні фактори:

• Токсичний вплив:
• Куріння, алкоголь, радіація, токсичні речовини.
• Сильний стрес або перевтома:
• Впливають на баланс імунної системи.

Симптоми імунологічного безпліддя

Імунологічне безпліддя не має чітко виражених клінічних симптомів, однак можуть спостерігатися такі ознаки:

1. Репродуктивні порушення:

• Неможливість завагітніти протягом 6–12 місяців регулярного статевого життя без контрацепції.
• Повторювані викидні на ранніх термінах.
• У чоловіків — відсутність сперматозоїдів у еякуляті (азооспермія) або зниження їхньої активності.

2. У жінок:

• Хронічні запальні захворювання статевих органів (ендоцервіцит, вагініт).
• Зміни у характері цервікального слизу (слиз може бути надто густим або агресивним до сперматозоїдів).
• Дискомфорт або біль під час статевого акту.

3. У чоловіків:

• Симптоми запальних процесів у яєчках (біль, набряк).
• Порушення еякуляції.
• Зниження статевого потягу через гормональні зміни.

Коли звертатися до лікаря?

Звернутися до лікаря варто, якщо:

• Вагітність не настає протягом 6–12 місяців регулярного статевого життя без контрацепції.
• Є випадки повторюваних викиднів.
• У чоловіка були травми або операції на яєчках, перенесені інфекції статевих органів.
• У жінки були запальні захворювання органів малого таза чи діагностований ендометріоз.
• Є підозра на аутоімунні захворювання.

Діагностика імунологічного безпліддя

1. Анамнез:

• Лікар з'ясовує інформацію про перенесені інфекції, запалення, травми, аутоімунні захворювання та репродуктивний анамнез.

2. Лабораторні дослідження:

• Посткоїтальний тест:
• Оцінка взаємодії сперматозоїдів із цервікальним слизом.
• MAR-тест (Mixed Antiglobulin Reaction):
• Виявлення антиспермальних антитіл у спермі або крові.
• Тест на антиспермальні антитіла (АСА):
• Виявлення антитіл у крові, спермі або цервікальному слизі.
• Загальний аналіз крові та імунограма:
• Для оцінки стану імунної системи.

3. Спермограма:

• Оцінка кількості, рухливості та морфології сперматозоїдів.

4. Гістероскопія та лапароскопія:

• Використовуються для діагностики супутніх причин безпліддя (ендометріоз, спайковий процес).

5. Генетичні дослідження:

• При підозрі на спадкові порушення.

Лікування імунологічного безпліддя

Лікування залежить від причини та рівня ураження імунної системи.

1. Консервативне лікування:

• Імуносупресивна терапія:
• Призначення кортикостероїдів (преднізолон) для зниження агресивності імунної відповіді.
• Протизапальна терапія:
• Усунення хронічних запальних процесів у репродуктивних органах.
• Антибіотикотерапія:
• Лікування інфекцій, що спричинили порушення.
• Гормональна терапія:
• У жінок: регуляція менструального циклу, підготовка ендометрію.
• У чоловіків: стимуляція сперматогенезу.

2. Методи допоміжної репродуктивної технології (ДРТ):

• Інсемінація спермою чоловіка:
• Сперму очищують від антиспермальних антитіл і вводять безпосередньо у матку.
• Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ):
• Запліднення відбувається поза організмом, що уникає негативного впливу антитіл.
• Інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда (ICSI):
• Введення сперматозоїда безпосередньо в яйцеклітину.

3. Хірургічне лікування:

• Лікування варикоцеле або усунення інших патологій, які впливають на вироблення сперматозоїдів.

4. Корекція способу життя:

• Відмова від куріння, алкоголю, стресу.
• Збалансоване харчування, багате на вітаміни та антиоксиданти.

Профілактика імунологічного безпліддя

1. Своєчасне лікування інфекцій:
• Лікувати ІПСШ, запальні захворювання органів малого таза та інші інфекції.
2. Безпечне статеве життя:
• Використання презервативів для запобігання інфекціям.
3. Уникнення травм:
• Захист статевих органів від травм і механічних пошкоджень.
4. Регулярні огляди у лікаря:
• Раннє виявлення запалень, варикоцеле, гормональних чи імунних порушень.
5. Контроль за способом життя:
• Збалансоване харчування, помірна фізична активність, відмова від шкідливих звичок.