Коліт

Коліт — це запалення слизової оболонки товстої кишки, яке може бути спричинене різними факторами, такими як інфекції, аутоімунні реакції, порушення кровообігу, або інші стани. Коліт може бути гострим або хронічним, і залежно від причини його розвитку, симптоми і лікування можуть змінюватися.

Причини виникнення коліту

1. Інфекційний коліт:
• Запалення, яке викликається бактеріями, вірусами або паразитами, що потрапляють в організм через заражену їжу чи воду.
• Основні збудники: сальмонела, ешерихія, ротавіруси, класична дизентерія, кишкові паразити (наприклад, амеби).
2. Аутоімунні захворювання:
• Хвороба Крона та виразковий коліт — це хронічні запальні захворювання, при яких імунна система атакує власні тканини кишечника.
• Це призводить до тривалого запалення та можливих ускладнень.
3. Ісхемічний коліт:
• Виникає через порушення кровообігу в кишечнику. Недостатнє постачання крові до певних ділянок кишечника призводить до їх пошкодження і запалення.
4. Алкогольний коліт:
• Запалення кишечника, спричинене надмірним вживанням алкоголю, який руйнує слизову оболонку кишечника та порушує його функцію.
5. Ліки:
• Деякі лікарські препарати, зокрема антибіотики, можуть викликати дисбактеріоз і, як результат, запалення кишечника (після лікування антибіотиками часто спостерігається розвиток псевдомембранозного коліту).
6. Порушення травлення:
• Погана дієта, висока кількість жиру або бідність клітковиною може сприяти розвитку коліту.
7. Стрес:
• Хронічний стрес може погіршувати роботу шлунково-кишкового тракту, що може стати тригером для розвитку коліту, особливо у людей з уже існуючими хронічними захворюваннями кишечника.
8. Генетична схильність:
• Спадкові фактори можуть сприяти розвитку хронічного коліту, особливо при аутоімунних захворюваннях.

Симптоми коліту

Симптоми можуть варіюватися залежно від типу та тяжкості захворювання. Основні симптоми коліту включають:

1. Біль у животі:
• Болі можуть бути тупими, спазматичними або різкими, часто посилюються після їжі або вранці.
2. Діарея:
• Часті рідкі випорожнення, іноді з присутністю крові або слизу, особливо при інфекційних та аутоімунних формах коліту.
3. Кров у стільці:
• Це може бути ознакою серйозного запалення або інфекції, особливо при виразковому коліті або псевдомембранозному коліті.
4. Здуття живота і метеоризм:
• Відчуття тяжкості, переповнення та здуття в животі.
5. Нудота і блювання:
• Можуть виникати, особливо при гострих формах коліту.
6. Втрата апетиту та втрата ваги:
• Порушення нормального всмоктування поживних речовин може призвести до втрати ваги, втрати апетиту і загальної слабкості.
7. Підвищення температури:
• Легка або помірна лихоманка може бути присутня, особливо при інфекційних або аутоімунних формах коліту.
8. Загальна слабкість та втомлюваність:
• Проблеми з травленням та погіршення всмоктування поживних речовин можуть призвести до втоми.
9. Тенденція до закрепів:
• Це може бути симптомом запалення кишечника при деяких формах коліту.

Коли звертатися до лікаря?

Звертатися до лікаря слід у таких випадках:

• Якщо спостерігаються тривалі болі в животі, які не зникають або стають сильнішими.
• Якщо є кров у стільці або слиз в калових масах.
• Якщо виникає підвищена температура, слабкість, запаморочення, зниження ваги.
• Якщо діарея триває більше трьох днів або супроводжується нудотою і блюванням.
• Якщо симптоми коліту супроводжуються порушенням загального стану — втратами енергії, апетиту, ознаками зневоднення.

Діагностика коліту

Діагностика коліту зазвичай включає кілька методів:

1. Медичний огляд та анамнез:
• Лікар збирає історію хвороби, з'ясовує деталі симптомів, їх тривалість та інші фактори, які можуть впливати на здоров'я кишечника.
2. Аналізи крові:
• Для визначення рівня запальних процесів в організмі, наявності анемії або інфекції.
• Загальний аналіз крові, маркери запалення (наприклад, C-реактивний білок).
3. Аналізи калу:
• Для виявлення інфекційних агентів (бактерій, вірусів, паразитів).
• Виявлення прихованої крові в калових масах, що може свідчити про внутрішню кровотечу.
4. Колоноскопія:
• Огляд внутрішньої поверхні товстої кишки за допомогою ендоскопа (гнучка трубка з камерою). Це дозволяє лікарю побачити зміни в тканинах кишечника та взяти біопсію для подальшого аналізу.
5. Рентгенологічне дослідження:
• Може бути корисним для оцінки стану товстої кишки, особливо в випадку підозри на ісхемічний коліт або для виключення механічних причин захворювання.
6. Біопсія:
• Взяття зразків тканини під час колоноскопії для визначення характеру запалення та для діагностики аутоімунних захворювань (наприклад, виразковий коліт або хвороба Крона).

Лікування коліту

Лікування залежить від типу коліту, його тяжкості та причини:

1. Медикаментозне лікування:
• Протизапальні препарати — наприклад, 5-аміносаліцилати для лікування легких форм коліту.
• Кортикостероїди — для зниження запалення при більш важких формах.
• Антибіотики — для лікування інфекційного коліту (у разі бактеріальної інфекції).
• Антидіарейні засоби — для зниження частоти діареї (використовуються в разі неінфекційних форм коліту).
• Імунодепресанти та біологічні препарати — при аутоімунних захворюваннях, таких як хвороба Крона чи виразковий коліт.
2. Хірургічне лікування:
• У випадку тяжкого ураження кишечника, коли медикаментозне лікування не дає результату, може знадобитися хірургічне втручання, наприклад, резекція частини кишечника.
3. Дієта:
• Спеціальна дієта з обмеженням продуктів, що можуть подразнювати кишечник, таких як жирні або гострі страви.
• Підтримка нормального рівня рідини та електролітів у разі діареї.
4. Підтримка мікрофлори кишечника:
• Вживання пробіотиків для відновлення нормальної мікрофлори кишечника, особливо після антибіотикотерапії.

Профілактика коліту

Для профілактики коліту важливо дотримуватися таких заходів:

1. Збалансоване харчування:
• Споживати більше клітковини (овочі, фрукти, зернові) для нормалізації роботи кишечника.
• Обмежувати жирні, гострі продукти та алкоголь.
2. Забезпечення хороших гігієнічних умов:
• Мити руки перед їжею, після відвідування туалету.
• Вживати лише безпечну, добре приготовану їжу та воду.
3. Уникання стресів:
• Психологічний стрес може погіршувати стан кишечника, тому важливо вміти справлятися з емоційним навантаженням.
4. Регулярні медичні огляди:
• Важливо звертатися до лікаря при перших ознаках порушень травлення, а також проходити регулярні медичні огляди для виявлення можливих захворювань на ранніх стадіях.

Ускладнення коліту

Не лікуваний або важкий коліт може призвести до серйозних ускладнень, таких як:

1. Інфекційні ускладнення.
2. Перфорація кишечника — утворення дірок в стінці кишечника.
3. Токсичний мегаколон — розширення товстої кишки, що може загрожувати життю.
4. Остеопороз — через порушення всмоктування кальцію.
5. Рак кишечника — у разі хронічного запалення, особливо при виразковому коліті.