Короста

Короста — це інфекційне паразитарне захворювання шкіри, яке викликається коростяним кліщем (Sarcoptes scabiei var. hominis). Захворювання передається через близький контакт зі шкірою інфікованої людини або рідше через заражені предмети. Короста характеризується сильним свербежем, особливо вночі, та утворенням дрібних висипів у вигляді вузликів, пухирців або коростяних ходів. Короста є високозаразним захворюванням і потребує швидкої діагностики та лікування, щоб уникнути ускладнень та поширення інфекції. Причини виникнення корости Збудник інфекції: Коростяний кліщ (Sarcoptes scabiei): Маленький паразит (0,2–0,4 мм), який проникає в роговий шар шкіри, де самки створюють ходи, відкладають яйця та харчуються тканинами. Шляхи передачі: Прямий контакт: Передача від хворої людини через близький шкірний контакт, наприклад, під час обіймів або спільного сну. Непрямий контакт: Рідко, але можливий через заражені предмети (рушники, постіль, одяг). Швидке поширення: У місцях скупчення людей (гуртожитки, школи, лікарні). Фактори ризику: Тісні контакти з інфікованими людьми. Недотримання правил гігієни. Життя в умовах скупченості. Ослаблений імунітет (у дітей, літніх людей, людей з хронічними захворюваннями). Симптоми корости Симптоми корости зазвичай з’являються через 4–6 тижнів після зараження у разі першого контакту з кліщем або через кілька днів при повторному зараженні. Основні симптоми: Сильний свербіж: Посилюється вночі, через активність кліщів. Коростяні ходи: Тонкі звивисті лінії сірого або білуватого кольору на шкірі, часто з маленькими вузликами або пухирцями на кінці. Локалізація: Міжпальцеві проміжки. Зап’ястя, ліктьові згини. Живіт, область навколо пупка. Статеві органи, сідниці. У дітей — також обличчя, волосиста частина голови, підошви. Висипання: Червоні вузлики, папули, пухирці, які можуть покриватися кірочками. Розчухи: Утворюються через сильне свербіння, можуть ускладнюватися бактеріальною інфекцією (імпетиго). Загальні прояви: У разі значного ураження можлива загальна слабкість, підвищена температура (рідко). Коли звертатися до лікаря? Зверніться до лікаря, якщо: Ви помітили сильний свербіж, який посилюється вночі. З’явилися коростяні ходи, висипання або сліди розчухів. У вашому оточенні є люди з аналогічними симптомами. Лікування домашніми засобами не дає результату. Діагностика корости Анамнез: Лікар уточнює скарги, симптоми, контакти з хворими. Фізичний огляд: Виявлення коростяних ходів, вузликів і розчухів на характерних ділянках. Лабораторні методи: Мікроскопія: Забір зіскрібка зі шкіри для виявлення кліщів, яєць або екскрементів. Фарбування йодом: Обробка шкіри йодним розчином для кращої візуалізації коростяних ходів. Лікування корости Протикліщова терапія (акарициди): Препарати місцевої дії: Перметрин (крем, мазь) — наноситься на все тіло, крім голови, на 8–12 годин. Бензилбензоат — ефективний засіб, що втирається в шкіру двічі з інтервалом у 24 години. Сірчана мазь — доступний, але менш зручний через специфічний запах. Івермектин — пероральний препарат, застосовується у тяжких випадках. Обробка одягу та постільної білизни: Прання при високій температурі (не менше 60°C). Ретельне прасування. Предмети, які неможливо прати, запаковуються у герметичні пакети на 7 днів (кліщі гинуть без контакту з людиною). Лікування всіх контактних осіб: Навіть за відсутності симптомів, усі члени сім’ї або інші контактні особи повинні пройти профілактичне лікування. Симптоматична терапія: Антигістамінні препарати для зменшення свербежу. Антисептики при приєднанні бактеріальної інфекції. Контроль ефективності лікування: Свербіж може зберігатися протягом 1–2 тижнів після лікування через алергічну реакцію на кліщів. У разі тривалих симптомів потрібен повторний огляд. Ускладнення корости Імпетиго: бактеріальна інфекція через розчухування. Дерматит: запалення шкіри. Скарлатиноподібний висип: особливо у дітей. Норвезька короста: рідкісна форма захворювання з великою кількістю кліщів, характерна для людей із ослабленим імунітетом (ВІЛ, онкологія). Профілактика корости Особиста гігієна: Регулярне миття рук і тіла. Уникнення використання спільних рушників, постільної білизни. Уникнення контактів із зараженими: Мінімізація близького контакту зі шкірою інфікованих людей. Обробка приміщення та предметів: Прання та дезінфекція особистих речей, обробка меблів, килимів. Своєчасне лікування: Лікування всіх хворих і контактних осіб для запобігання повторному зараженню.