Лобковий педикульоз або фтиріаз

Лобковий педикульоз (фтиріаз) — це паразитарне захворювання, яке викликається лобковими вошами (Phthirus pubis). Воші є дрібними паразитами, які живуть на волосистій частині тіла, переважно в ділянці лобка, ануса, але можуть поширюватися й на інші ділянки тіла з волоссям (пахви, борода, груди). Вони харчуються кров’ю людини, викликаючи свербіж і подразнення.

Причини виникнення лобкового педикульозу

1. Збудник захворювання:

• Лобкова воша (Phthirus pubis):
• Маленький паразит розміром 1–2 мм.
• Воші прикріплюються до волосся біля кореня і харчуються кров’ю.
• Їх яйця (гниди) міцно прикріплюються до волосся.

2. Шляхи зараження:

• Статевий контакт:
• Найпоширеніший спосіб передачі, оскільки лобкові воші живуть у волосистій частині статевих органів.
• Контактно-побутовий шлях:
• Використання спільної білизни, рушників, постільної білизни.
• Громадські місця:
• Рідко, але можливе зараження в громадських басейнах, саунах, на пляжах.

3. Фактори ризику:

• Наявність кількох статевих партнерів.
• Недотримання особистої гігієни.
• Використання спільних засобів гігієни.

Симптоми лобкового педикульозу

Основні симптоми:

1. Сильний свербіж:
• Найчастіше в ділянці лобка, ануса, пахв.
• Виникає через алергічну реакцію на слину вошей.
2. Подразнення шкіри:
• Почервоніння, дрібні синці або плями (іноді синюшного кольору).
• Місця укусів можуть запалюватися через розчухування.
3. Наявність вошей:
• Помітні дрібні паразити біля кореня волосся.
4. Наявність гнид:
• Маленькі яйця, щільно прикріплені до волосся.
5. Сліди укусів:
• Можуть виглядати як дрібні точки, які з часом набувають червонувато-синього відтінку.
6. Вторинна інфекція:
• Через розчухування може приєднатися бактеріальна інфекція, що викликає запалення або утворення гнійників.

Додаткові симптоми:

• Дискомфорт або подразнення під час статевого контакту.
• У важких випадках воші можуть поширюватися на інші ділянки з волоссям (борода, брови, вії).

Коли звертатися до лікаря?

Зверніться до лікаря, якщо:

• Ви помітили свербіж і подразнення в ділянці лобка.
• У вас є підозра на наявність паразитів або гнид.
• Свербіж не зникає після звичайних засобів для догляду.
• Ви помітили інфекцію в місцях розчухування (набряк, почервоніння, виділення гною).
• Уражені інші ділянки тіла (вії, борода).

Діагностика лобкового педикульозу

1. Анамнез:

• Лікар з’ясовує симптоми, наявність статевих контактів або контактів із зараженими предметами.

2. Фізичний огляд:

• Огляд уражених ділянок за допомогою лупи для виявлення вошей, гнид та слідів укусів.

3. Додаткові методи:

• Дерматоскопія:
• Використання збільшувального приладу для більш точного огляду.
• Мікроскопія:
• Дослідження волосся та гнид під мікроскопом для підтвердження діагнозу.

Лікування лобкового педикульозу

1. Протипаразитарні засоби:

• Препарати місцевої дії:
• Креми, лосьйони, спреї, що містять перметрин, малатіон, піретрин.
• Препарати наносяться на уражені ділянки шкіри, залишаються на певний час (згідно з інструкцією) та змиваються.
• Шампуні від вошей:
• Використовуються для обробки волосистих ділянок.

2. Видалення вошей і гнид:

• Ручне видалення гнид за допомогою спеціального гребінця після лікування.

3. Лікування вторинної інфекції:

• При приєднанні бактеріальної інфекції можуть знадобитися антисептики або антибіотики.

4. Лікування статевих партнерів:

• Обов’язкове обстеження та лікування всіх статевих партнерів.

5. Дезінфекція:

• Білизну, одяг та постіль необхідно випрати при температурі не менше 60°C та ретельно прасувати.
• Предмети, які неможливо прати, слід запакувати в герметичний пакет і залишити на 7–10 днів (воші без господаря не виживають довше цього часу).

Ускладнення лобкового педикульозу

• Вторинна бактеріальна інфекція:
• Через розчухування.
• Розповсюдження на інші ділянки:
• Пахви, борода, вії, брови.
• Психологічний дискомфорт:
• Почуття сорому, тривожність.

Профілактика лобкового педикульозу

1. Безпечний статевий контакт:
• Використання презервативів.
• Уникнення випадкових статевих зв’язків.
2. Особиста гігієна:
• Регулярна зміна білизни.
• Використання власних засобів гігієни (рушників, білизни).
3. Дезінфекція:
• Прання постільної білизни, рушників при високій температурі.
4. Обстеження:
• Регулярний огляд при підозрі на контакт із зараженими людьми.
5. Лікування партнерів:
• У разі зараження обов’язково лікуйте всіх статевих партнерів.