Міома матки (іноді називають фіброміома) — це доброякісне новоутворення, яке розвивається в м'язовому шарі матки (міометрії). Вона складається з гладком'язових клітин, які можуть утворювати різні розміри і форму вузлів. Міома матки є однією з найбільш поширених гінекологічних захворювань і часто зустрічається у жінок репродуктивного віку, особливо в період від 30 до 50 років.
Міоми можуть бути одиничними або багаточисельними, і їхній розмір може варіюватися від кількох міліметрів до кількох десятків сантиметрів у діаметрі.
Причини виникнення міоми матки
Причини розвитку міоми матки до кінця не з'ясовані, однак існує кілька факторів, які можуть сприяти її виникненню:
- Гормональні порушення:
- Найбільш важливим чинником у розвитку міоми матки є гормональний дисбаланс, зокрема підвищена концентрація естрогенів. Естрогени сприяють росту міоматозних вузлів, тому міома часто зростає під час вагітності або в період гормональних змін (наприклад, перед менопаузою).
- Спадковість:
- Генетичні фактори можуть впливати на ризик розвитку міоми. Якщо в родині були випадки міоми, ймовірність розвитку цієї хвороби у жінки збільшується.
- Ожиріння:
- Зайва вага може сприяти розвитку міоми, оскільки жирові тканини виробляють додаткові естрогени.
- Рання менархе (раннє настання менструації):
- Жінки, у яких менструація почалася раніше 11-12 років, мають підвищений ризик розвитку міоми.
- Неабортивні вагітності:
- Вагітності, які не завершились абортом або викиднем, можуть підвищувати ризик розвитку міоми матки.
- Низька фізична активність:
- Недостатній рівень фізичної активності і сидячий спосіб життя також можуть сприяти розвитку міоматозних вузлів.
- Вікова категорія:
- Міома найчастіше розвивається у жінок у віці від 30 до 50 років, а з наближенням менопаузи розміри міоми зазвичай зменшуються, оскільки рівень естрогену знижується.
Симптоми міоми матки
У деяких випадках міома може не проявлятися симптомами, і жінка може не знати про її наявність. Однак при великих міоматозних вузлах або певних умовах можуть з'являтися такі симптоми:
- Рясні менструації:
- Міома може спричиняти менструації з великими крововтратами, що призводить до анемії (дефіцит заліза в організмі).
- Болі внизу живота:
- Печіння, відчуття тяжкості або болі внизу живота, які можуть посилюватися під час менструацій або при фізичному навантаженні.
- Біль під час статевого акту:
- Міома може викликати болі під час інтимної близькості, особливо якщо вузли розташовані на шийці матки або всередині порожнини матки.
- Нерегулярні менструації:
- Відсутність циклічності у менструаціях, з перервами між менструаціями або наявність кровотеч поза менструальними періодами.
- Безпліддя або труднощі з зачаттям:
- Міома може заважати процесу зачаття або знижувати шанси на успішну вагітність. Вона може перекривати шляхи проходження сперматозоїдів або порушувати імплантацію ембріона.
- Симптоми тиску на органи:
- Якщо міома велика, вона може тиснути на інші органи: сечовий міхур, пряму кишку, викликаючи часті сечовипускання або проблеми зі стільцем.
- Порушення функцій сусідніх органів:
- Великі міоми можуть викликати затруднене сечовипускання, запори, а також призводити до болю в спині та ногах.
Коли звертатися до лікаря?
Жінка повинна звертатися до лікаря, якщо спостерігає наступні симптоми:
- Рясні менструації або кровотечі між менструаціями.
- Біль у животі або спині, що не проходить.
- Труднощі із зачаттям або викидні, які повторюються.
- Зміни в циклі менструацій.
- Біль при статевому акті.
- Виявлення порушень сечовипускання чи запорів.
Діагностика міоми матки
- Гінекологічний огляд:
- Лікар проводить огляд на кріслі для виявлення наявності збільшення матки або змін її форми, а також пальпацію для виявлення можливих вузлів.
- Ультразвукове дослідження (УЗД):
- Найбільш поширений метод діагностики. За допомогою УЗД можна визначити розміри міоми, її місцезнаходження, а також ступінь впливу на навколишні органи.
- Гістероскопія:
- Процедура, яка дозволяє лікарю оглядати порожнину матки за допомогою спеціального інструмента (гістероскопа), що вводиться через шийку матки.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ):
- Це додатковий метод, який допомагає отримати точніші зображення і оцінити розмір, локалізацію та тип міоми.
- Лабораторні аналізи:
- Здача крові на рівень гемоглобіну для виявлення анемії (якщо є рясні кровотечі). Також можуть бути призначені гормональні дослідження для виявлення порушень.
Лікування міоми матки
Лікування міоми матки залежить від кількох факторів: розміру та місця розташування міоми, наявності симптомів, віку жінки та її бажання мати дітей. Методи лікування можуть бути як консервативними, так і хірургічними:
- Консервативне лікування:
- Гормональна терапія: застосування гормональних препаратів (прогестини, гормональні контрацептиви, агонисти гонадотропін-рилізинг-гормонів) для зменшення розмірів міоми та контролю симптомів.
- Міомектомія: хірургічне видалення міоматозних вузлів при збереженні матки, якщо жінка планує мати дітей.
- Хірургічні методи:
- Гістеректомія: видалення матки, якщо міома великого розміру або жінка більше не планує мати дітей.
- Емболізація маткових артерій: процедура, при якій блокуються судини, що постачають кров до міоми, що призводить до її зменшення.
- Лазерна терапія або абляція: видалення або руйнування міоми за допомогою лазера чи спеціальних голок.
Профілактика міоми матки
Повністю запобігти розвитку міоми неможливо, але є певні заходи, які можуть знизити ризик її виникнення або сприяти ранньому виявленню:
- Регулярні гінекологічні огляди:
- Проходити планові огляди у гінеколога, включаючи УЗД, щоб вчасно виявити зміни у матці.
- Збалансоване харчування:
- Харчуватися здорово, уникати надмірного вживання жирної їжі та контролювати масу тіла.
- Фізична активність:
- Регулярні фізичні вправи та активний спосіб життя сприяють підтримці здоров'я та гормонального балансу.
- Контроль за гормональним фоном:
- Регулярно перевіряти рівень гормонів, особливо естрогенів, та при потребі звертатися до лікаря.
- Уникання стресу:
- Справлятися зі стресами та емоційними перевантаженнями.
