Олігоменорея: причини виникнення та лікування

24 січня 2025

Олігоменорея — це менструальне порушення, при якому менструації стають рідкими (інтервал між циклами перевищує 35 днів) і/або скороченими (тривалість кровотечі не перевищує 2 дні). Це може бути як самостійним порушенням, так і симптомом інших гінекологічних або ендокринних захворювань.

Олігоменорею ділять на:

  1. Первинну: якщо проблема з’явилася з моменту першої менструації (менархе).
  2. Вторинну: якщо раніше цикл був нормальним, але порушився пізніше.

Причини виникнення олігоменореї

  1. Гормональні порушення:
  • Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ):
    • Одна з найпоширеніших причин.
  • Гіперпролактинемія:
    • Підвищений рівень пролактину, що пригнічує овуляцію.
  • Дефіцит прогестерону:
    • Відсутність овуляції або порушення функції жовтого тіла.
  • Захворювання щитоподібної залози:
    • Гіпотиреоз або гіпертиреоз.
  1. Анатомічні фактори:
  • Аномалії розвитку матки:
    • Недорозвиненість матки (гіпоплазія).
  • Зрощення в порожнині матки (синдром Ашермана):
    • Унаслідок попередніх вишкрібань або операцій.
  1. Ендокринні захворювання:
  • Ожиріння або дефіцит ваги:
    • Гормональний дисбаланс через порушення метаболізму.
  • Цукровий діабет:
    • Впливає на ендокринну систему та функцію яєчників.
  1. Зовнішні фактори:
  • Стрес:
    • Хронічний стрес порушує роботу гіпоталамо-гіпофізарної системи.
  • Надмірні фізичні навантаження:
    • Часто зустрічається у спортсменок.
  • Різке схуднення:
    • Втрата жирової тканини, яка впливає на синтез естрогенів.
  • Прийом медикаментів:
    • Деякі контрацептиви або гормональні препарати.

Симптоми олігоменореї

  1. Рідкі менструації:
    • Інтервал між циклами перевищує 35 днів, але не більше 90 днів.
  2. Скорочені менструації:
    • Тривалість кровотечі не перевищує 1-2 дні.
  3. Супутні ознаки:
    • Зниження або повна відсутність овуляції.
    • Збільшення ваги (особливо в ділянці живота).
    • Надмірний ріст волосся на обличчі, грудях або спині (гірсутизм).
    • Поява акне.
    • Зниження лібідо.
    • Ускладнення із зачаттям (безпліддя).

Коли звертатися до лікаря?

  • Якщо інтервал між менструаціями почав перевищувати 35 днів.
  • Якщо менструації тривають лише 1-2 дні.
  • При супутніх симптомах, таких як гірсутизм, акне, набір ваги або безпліддя.
  • Якщо менструальний цикл порушився після сильного стресу, схуднення або операцій.

Діагностика олігоменореї

  1. Анамнез та гінекологічний огляд:
    • Оцінка регулярності циклу, статевого розвитку, ваги, наявності вторинних статевих ознак.
  2. Лабораторні дослідження:
    • Аналіз гормонів:
      • ЛГ, ФСГ (гормони гіпофіза).
      • Естрогени, прогестерон.
      • Пролактин.
      • Андрогени (тестостерон).
      • ТТГ (гормон щитоподібної залози).
    • Загальний аналіз крові та біохімія.
  3. Інструментальні дослідження:
    • УЗД органів малого таза:
      • Для оцінки структури матки, яєчників (виявлення кіст або полікістозу).
    • МРТ або КТ гіпофіза:
      • У разі підозри на пухлину гіпофіза.
  4. Функціональні проби з гормонами:
    • Для оцінки відповіді організму на естрогени чи прогестерон.
  5. Базальна температура:
    • Моніторинг овуляції.

Лікування олігоменореї

  1. Консервативне лікування:
  • Гормональна терапія:
    • Препарати естрогенів і прогестинів для регуляції циклу.
    • Оральні контрацептиви для корекції гормонального балансу.
  • Лікування основного захворювання:
    • Препарати для лікування гіпотиреозу, СПКЯ чи гіперпролактинемії.
  • Стимуляція овуляції:
    • Наприклад, кломіфен цитрат.
  1. Корекція способу життя:
  • Нормалізація ваги:
    • Дієтотерапія при ожирінні або анорексії.
  • Фізична активність:
    • Помірні фізичні навантаження, уникнення перевантажень.
  • Зменшення стресу:
    • Релаксаційні техніки, психологічна підтримка.
  1. Фізіотерапія:
  • Лікувальні процедури для покращення кровообігу в малому тазу (електрофорез, магнітотерапія).
  1. Хірургічне лікування:
  • У разі анатомічних порушень (синдром Ашермана, пухлини).

Профілактика олігоменореї

  1. Регулярне відвідування гінеколога:
    • Щорічний огляд для контролю менструальної функції.
  2. Збалансоване харчування:
    • Забезпечення організму достатньою кількістю поживних речовин.
  3. Контроль ваги:
    • Підтримка здорового індексу маси тіла.
  4. Помірні фізичні навантаження:
    • Уникнення перевантаження організму, особливо у спортсменок.
  5. Контроль стресу:
    • Зменшення психоемоційного навантаження, прийом вітамінів групи B.
  6. Своєчасне лікування супутніх захворювань:
    • Корекція роботи щитоподібної залози, лікування СПКЯ та інших ендокринних порушень.