Пахвинна грижа — це патологічний стан, при якому частина органів черевної порожнини (найчастіше кишечник, сальник або сечовий міхур) виходить через пахвинний канал у пахвинну область. Це одна з найпоширеніших форм гриж, що найчастіше зустрічається у чоловіків через особливості анатомії.
Причини виникнення
- Анатомічна слабкість:
- Вроджена недостатність сполучної тканини в пахвинній області.
- Наявність широкого пахвинного каналу (у чоловіків — через проходження сім’яного канатика).
- Підвищений внутрішньочеревний тиск:
- Постійне фізичне навантаження (підняття важких предметів).
- Сильний кашель (хронічні захворювання легень, куріння).
- Запори або часте напруження під час дефекації.
- Ожиріння або вагітність.
- Вікові зміни:
- Ослаблення м’язів і зв’язок у старшому віці.
- Травми та операції:
- Місцеві пошкодження або наслідки хірургічних втручань, що призводять до ослаблення тканин.
Симптоми
- Основні ознаки:
- Поява випинання в пахвинній області, яке збільшується під час фізичного навантаження, кашлю або натужування.
- Біль або дискомфорт у зоні грижі (особливо під час фізичної активності).
- Відчуття важкості або печіння в паху.
- При обмеженні грижі (ускладнення):
- Раптовий інтенсивний біль у пахвинній області.
- Нездатність вправити грижу назад.
- Нудота, блювання, затримка газів і калу (симптоми кишкової непрохідності).
- Зміна кольору шкіри над випинанням (почервоніння, синюшність).
- Підвищення температури тіла.
Коли звертатись до лікаря
- Наявність будь-якого випинання в пахвинній області.
- Дискомфорт або біль, що посилюється під час фізичних навантажень.
- Раптовий інтенсивний біль і неможливість вправити грижу назад (терміново!).
- Симптоми кишкової непрохідності (блювання, затримка калу).
- Будь-яке збільшення випинання або погіршення стану.
Діагностика
- Фізичний огляд:
- Лікар обстежує випинання в положенні стоячи, сидячи та лежачи.
- Оцінюється можливість вправлення грижі.
- Інструментальні методи:
- Ультразвукове дослідження (УЗД): виявлення вмісту грижі.
- МРТ або КТ: у складних випадках для уточнення діагнозу.
- Герніографія: рентгенологічне дослідження з контрастною речовиною.
- Диференційна діагностика:
- Важливо виключити пухлини, лімфаденіт або інші захворювання пахвинної області.
Лікування
- Консервативне лікування (застосовується рідко):
- Бандаж: використовується у випадках, коли оперативне втручання протипоказане (наприклад, при тяжких супутніх захворюваннях). Це тимчасове рішення, яке не усуває грижу.
- Хірургічне лікування:
Є основним методом лікування пахвинних гриж. Мета операції — усунення грижі та зміцнення слабкої ділянки черевної стінки.
- Герніопластика:
- Локальне ушивання: стінка пахвинного каналу зміцнюється власними тканинами пацієнта.
- Протезування сіткою: використовується сітчастий імплант, який зменшує ризик рецидиву.
- Методи проведення операцій:
- Відкрита герніопластика: розріз на шкірі в області грижі.
- Лапароскопічна операція: мінімально інвазивний метод із використанням ендоскопічного обладнання.
- Екстрене лікування:
При обмеженій грижі проводиться невідкладна операція, щоб уникнути некрозу тканин.
Профілактика
- Підтримка нормального внутрішньочеревного тиску:
- Уникання важких фізичних навантажень.
- Лікування хронічного кашлю та запорів.
- Фізична активність:
- Зміцнення м’язів живота за допомогою помірних вправ.
- Контроль ваги:
- Уникнення ожиріння або різких змін маси тіла.
- Правильна техніка підняття важких предметів:
- Використання сили ніг, а не спини чи живота.
- Своєчасне лікування захворювань:
- Лікування захворювань, які можуть підвищити внутрішньочеревний тиск (бронхіт, хронічний кашель).
- Регулярні медичні огляди:
- Особливо для осіб із підвищеним ризиком (вроджені дефекти, варикоз, слабкість сполучної тканини).
Пахвинна грижа є поширеним станом, що вимагає уваги для уникнення ускладнень, таких як обмеження грижі. Найефективнішим методом лікування є хірургічне втручання. Профілактика включає зміцнення м’язів, уникання підвищеного навантаження на черевну порожнину та підтримку здорового способу життя.
