Папіломавірусна інфекція

27 січня 2025

Папіломавірусна інфекція (ВПЛ) — це захворювання, спричинене вірусами родини Human papillomavirus (HPV). ВПЛ є однією з найбільш поширених венеричних інфекцій у світі. Вірус передається статевим шляхом і може інфікувати слизові оболонки статевих органів, а також анальну область та горло. Існує понад 200 типів ВПЛ, з яких близько 40 можуть впливати на статеві органи.

ВПЛ може бути безсимптомним, але деякі штами можуть викликати генітальні бородавки, а інші — призвести до серйозних захворювань, таких як рак шийки матки, анального каналу, або орофарингеальний рак. Найнебезпечнішими є високоризикові типи ВПЛ (наприклад, ВПЛ-16 і ВПЛ-18), які пов'язані з розвитком раку.

Причини виникнення Папіломавірусної інфекції

  1. Статевий контакт:
    • Основний шлях передачі ВПЛ — це статевий контакт, включаючи вагінальний, оральний і анальний секс, навіть при відсутності видимих симптомів.
  2. Підвищена активність вірусу:
    • ВПЛ може залишатись неактивним (латентним) у організмі після зараження, але інколи активується через ослаблення імунної системи або інші фактори, такі як стрес, хронічні хвороби або прийом імунодепресантів.
  3. Контакт із зараженою шкірою або слизовими оболонками:
    • Інфекція може передаватися навіть через контакт із зараженою шкірою або слизовими оболонками (наприклад, при використанні спільних гігієнічних засобів).
  4. Наявність іншої інфекції:
    • ВПЛ більш активно розмножується у людей, які мають інші статеві інфекції, наприклад, хламідіоз чи гонорею, оскільки вони сприяють ослабленню імунної системи.
  5. Недостатня гігієна:
    • Погана гігієна статевих органів або часті зміни сексуальних партнерів збільшують ризик зараження.

Симптоми Папіломавірусної інфекції

  1. Генітальні бородавки:
    • Один із найбільш очевидних симптомів ВПЛ — це генітальні бородавки, які можуть з’являтись на статевих органах, в анальній області або в роті.
  2. Безсимптомний перебіг:
    • Більшість інфікованих ВПЛ не мають жодних явних симптомів. Вірус може залишатися в організмі без проявів.
  3. Порушення слизових оболонок:
    • У деяких випадках можуть виникати зміни в слизовій оболонці, зокрема на шийці матки, які виявляються під час гінекологічного огляду.
  4. Симптоми раку:
    • Високий ризик розвитку раку шийки матки, анального каналу або орофарингеального раку. Симптоми можуть включати:
      • Необґрунтовані кровотечі (наприклад, після статевого акту або між менструаціями).
      • Болі внизу живота.
      • Болі при сечовипусканні чи дефекації.
      • Зміни в голосі чи ковтанні при орофарингеальному раку.
  5. Дискомфорт в області статевих органів:
    • У деяких випадках можуть бути неприємні відчуття, свербіж чи біль, пов'язані з бородавками.

Коли звертатися до лікаря?

  1. Якщо ви помітили генітальні бородавки або будь-які зміни на слизових оболонках.
  2. Якщо у вас є незвичайні кровотечі після статевого акту, між менструаціями або після менопаузи.
  3. Якщо ви відчуваєте болі внизу живота або при статевому акті.
  4. Якщо у вас є підозра на наявність раку, зокрема на основі симптомів, таких як зміни голосу, проблеми з ковтанням або постійний біль.
  5. Якщо у вас є незахищений статевий контакт з особою, у якої виявлено ВПЛ.

Діагностика Папіломавірусної інфекції

  1. Пап-тест (цитологічне дослідження):
    • Жінкам рекомендується проходити Пап-тест, який дозволяє виявити зміни на шийці матки, які можуть бути викликані ВПЛ. Цей тест допомагає виявити передракові та ракові зміни на ранніх стадіях.
  2. Визначення типу ВПЛ:
    • За допомогою тесту на ВПЛ можна визначити, чи є інфекція високого чи низького ризику, що дозволяє лікарю вибрати оптимальний метод лікування.
  3. Візуальний огляд:
    • Лікар може оглянути статеві органи на наявність бородавок або інших змін, які можуть бути симптомами ВПЛ.
  4. Біопсія:
    • У разі підозри на рак чи передракові зміни лікар може провести біопсію тканини для подальшого аналізу.
  5. Тестування на інші статеві інфекції:
    • Оскільки ВПЛ часто супроводжується іншими інфекціями, лікар може призначити тестування на хламідіоз, гонорею та інші хвороби, що передаються статевим шляхом.

Лікування Папіломавірусної інфекції

  1. Лікування бородавок:
    • Генітальні бородавки можна лікувати за допомогою місцевих засобів (креми, мазі), які сприяють їх знищенню.
    • Також існують хірургічні методи, зокрема лазерне видалення або електрокоагуляція.
    • У деяких випадках може застосовуватися кріотерапія (заморожування).
  2. Невиліковність вірусу:
    • Папіломавірус не піддається повному вилікуванню, але організм часто здатний самостійно контролювати вірус, особливо при наявності здорової імунної системи.
  3. Імунопідтримуюча терапія:
    • Імуномодулятори можуть бути призначені для стимулювання імунної системи в боротьбі з вірусом.
  4. Лікування передракових змін:
    • Якщо ВПЛ викликає передракові зміни (дисплазію), необхідно лікування, що включає кріотерапію, лазерну терапію або хірургічні втручання для видалення уражених ділянок.
  5. Лікування раку:
    • У разі розвитку раку лікування включає хірургію, радіотерапію, хіміотерапію або їх комбінацію.

Профілактика Папіломавірусної інфекції

  1. Вакцинація:
    • Вакцинація проти ВПЛ є одним з основних способів профілактики інфекції. Вакцини, такі як Gardasil та Cervarix, захищають від найбільш поширених та високоризикових типів ВПЛ (16, 18, 6, 11).
  2. Використання бар'єрних методів контрацепції:
    • Використання презервативів може знизити ризик передачі ВПЛ, але не гарантує повної профілактики, оскільки вірус може передаватися через шкіру або слизові оболонки, не покриті презервативом.
  3. Регулярне медичне обстеження:
    • Регулярне проходження Пап-тесту та тестування на ВПЛ дозволяють вчасно виявляти зміни на шийці матки, що можуть бути викликані вірусом.
  4. Обмеження числа сексуальних партнерів:
    • Зменшення кількості сексуальних партнерів і уникання ризикованих статевих контактів можуть значно знизити ризик зараження ВПЛ.
  5. Збереження здоров'я імунної системи:
    • Здоровий спосіб життя, правильне харчування, регулярні фізичні навантаження та уникання стресів сприяють підтримці імунної системи на належному рівні.