Патології щитоподібної залози

Патології щитоподібної залози — це різноманітні захворювання щитоподібної залози, які можуть включати запалення, утворення вузлів, кісти, гіпо- чи гіпертиреоз, а також ракові пухлини. Щитоподібна залоза є важливою частиною ендокринної системи, що регулює рівень гормонів, які контролюють обмін речовин в організмі. У разі порушень її функції можуть виникати різні захворювання, які потребують лікування, в тому числі видалення вузлів або тиреоїдектомію (повне видалення щитоподібної залози).

Причини виникнення:

1. Генетична схильність — деякі захворювання щитоподібної залози можуть бути спадковими, наприклад, аутоімунні захворювання або рак.
2. Гормональні порушення — проблеми з рівнем гормонів, що впливають на функцію щитоподібної залози, можуть призводити до розвитку патологій (гіпотиреоз або гіпертиреоз).
3. Недостатність йоду в організмі — йод є необхідним для вироблення тиреоїдних гормонів, і його дефіцит може спричиняти збільшення щитоподібної залози (зоб).
4. Автоімунні захворювання — такі як хвороба Грейвса (гипертиреоз) або хронічний тиреоїдит Хашимото (гіпотиреоз), коли імунна система атакує тканини залози.
5. Радіаційне опромінення — вплив радіації може збільшити ризик розвитку захворювань щитоподібної залози, зокрема раку.
6. Пухлини та новоутворення — вузли, кісти або рак можуть розвиватися в щитоподібній залозі.

Симптоми:

1. Збільшення щитоподібної залози (зоб) — це найбільш очевидний симптом, який можна побачити або промацати на шиї.
2. Зміни в обміні речовин — надмірне потовиділення, зміна ваги, почуття холоду або жару.
3. Проблеми з серцем — прискорене серцебиття або аритмія, підвищення артеріального тиску при гіпертиреозі.
4. Нудота, втрата апетиту або порушення травлення — можуть бути ознаками порушення функцій щитоподібної залози.
5. Депресія, втома, слабкість — характерні для гіпотиреозу, коли рівень тиреоїдних гормонів низький.
6. Зміни шкіри та волосся — сухість шкіри, випадіння волосся або його ламкість.
7. Біль у шиї — може бути ознакою запального процесу або пухлини щитоподібної залози.
8. Зміни у психічному стані — депресія або тривожність через порушення гормонального балансу.

Коли звертатися до лікаря:

1. При зміні вигляду шиї — коли на шиї з’являються видимі вузли або збільшення залози.
2. При порушеннях обміну речовин — якщо спостерігаються зміни у вазі, енергетичному рівні, потовиділенні або температурі тіла.
3. Коли виникають проблеми з серцем — прискорене серцебиття, підвищений тиск або аритмія.
4. При розвитку симптомів депресії чи тривожності — якщо є зміни в настрої, депресія або психоемоційна нестабільність, які можуть бути спричинені порушенням гормонального фону.
5. При виникненні болю або дискомфорту в області шиї — якщо біль або дискомфорт не зникають або посилюються.

Діагностика:

1. Аналізи крові — визначення рівня тиреоїдних гормонів (Т3, Т4) і тиреотропного гормону (ТТГ), а також антитіл до щитоподібної залози для діагностики аутоімунних захворювань.
2. Ультразвукове дослідження (УЗД) — для виявлення змін у розмірах щитоподібної залози, наявності вузлів або інших аномалій.
3. Сцинтиграфія щитоподібної залози — радіоізотопне дослідження, яке дозволяє оцінити функціональність залози і її структуру.
4. Пункційна біопсія — застосовується для виявлення доброякісних або злоякісних утворень у щитоподібній залозі.
5. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп'ютерна томографія (КТ) — для детальної оцінки стану щитоподібної залози, особливо в разі підозри на рак або інші складні новоутворення.
6. Тиреоїдоскопія — метод для детального вивчення тканин щитоподібної залози.

Лікування:

1. Медикаментозне лікування:
• Гормональна терапія — для корекції рівня тиреоїдних гормонів при гіпотиреозі або гіпертиреозі.
• Антитиреоїдні препарати — для лікування гіпертиреозу, зокрема при хворобі Грейвса.
• Радіоактивний йод — використовується для лікування гіпертиреозу або для лікування ракових пухлин щитоподібної залози.
2. Хірургічне лікування:
• Видалення вузлів — якщо вузли викликають симптоми, зокрема болі або збої в гормональному балансі, їх можуть видаляти через операцію.
• Тиреоїдектомія — це видалення частини або всієї щитоподібної залози, що може бути необхідно при раку або великих вузлах, які не піддаються лікуванню іншими методами.
3. Післяопераційне лікування — після видалення частини або всієї щитоподібної залози може знадобитися постійний прийом гормональних препаратів для підтримки нормального рівня тиреоїдних гормонів.

Профілактика:

1. Регулярні медичні огляди — для виявлення змін у роботі щитоподібної залози, особливо у людей із сімейною історією захворювань щитоподібної залози або при підвищеному ризику розвитку раку.
2. Дотримання здорового способу життя — правильне харчування, збалансована дієта з достатнім вмістом йоду та вітамінів.
3. Уникання впливу радіації — обмеження опромінення, яке може негативно вплинути на функцію щитоподібної залози.
4. Контроль за гормональним фоном — регулярне спостереження у ендокринолога для своєчасного виявлення проблем зі щитоподібною залозою.

Патології щитоподібної залози можуть значно вплинути на здоров'я людини, тому важливо своєчасно звертатися до лікаря при перших симптомах і проходити регулярні огляди для раннього виявлення проблем і їх ефективного лікування.