Пельвіоперитоніт: причини, симптоми, лікування

Пельвіоперитоніт — це запалення очеревини малого таза, яке виникає внаслідок інфекційного процесу в органах репродуктивної системи жінки (матка, маткові труби, яєчники) або прилеглих органах (кишківник, сечовий міхур). Це важке і потенційно небезпечне для життя захворювання, яке потребує невідкладного лікування.

Пельвіоперитоніт часто є ускладненням таких патологій, як ендометрит, сальпінгіт, аднексит, апендицит чи післяопераційні інфекції.

Причини виникнення пельвіоперитоніту

1. Інфекційні збудники:

• Бактерії:
• Стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, клостридії, анаеробні бактерії.
• Інфекції, що передаються статевим шляхом: гонококи, хламідії, мікоплазма.

2. Основні провокуючі фактори:

• Гінекологічні захворювання:
• Ендометрит, аднексит, сальпінгіт.
• Ускладнення після гінекологічних процедур:
• Аборт, встановлення внутрішньоматкової спіралі, діагностичне вишкрібання, операції на органах малого таза.
• Розрив патологічних утворень:
• Абсцеси яєчників, маткових труб, кісти яєчників.
• Перфорація органів:
• Розрив апендикса, перфорація кишечника через виразку або дивертикуліт.
• Пологи та післяпологові ускладнення:
• Інфекції після важких або травматичних пологів.

Симптоми пельвіоперитоніту

1. Гостра форма:

• Сильний біль у нижній частині живота:
• Різкий, постійний, посилюється при русі або кашлі.
• Підвищення температури:
• До 38–39°C і вище, супроводжується ознобом.
• Тахікардія:
• Пульс частіший за 100 ударів на хвилину.
• Порушення роботи кишківника:
• Нудота, блювання, здуття живота, запори.
• Порушення сечовипускання:
• Часті або болісні позиви.
• Загальні ознаки інтоксикації:
• Слабкість, втома, пітливість, головний біль.

2. Хронічна форма (рідко):

• Менш виражений біль у нижній частині живота.
• Періодичні субфебрильні стани (температура до 37,5°C).
• Хронічний тазовий біль.
• Проблеми з травленням (порушення випорожнення).

Коли звертатися до лікаря?

• При раптовому сильному болі в животі, який не минає або посилюється.
• Якщо з’являється висока температура, озноб, нудота чи блювання.
• При затримці стільця, здутті живота або болісному сечовипусканні.
• Після будь-яких гінекологічних процедур, якщо виникли біль, патологічні виділення чи лихоманка.

Діагностика пельвіоперитоніту

1. Гінекологічний огляд:
• Виявлення болючості внизу живота, збільшення та болючості придатків.
2. Лабораторні аналізи:
• Загальний аналіз крові: підвищення рівня лейкоцитів, ШОЕ (ознаки запалення).
• Мазок на флору: для виявлення інфекцій.
• Бактеріологічний посів: визначення збудника інфекції.
3. Інструментальні методи:
• УЗД органів малого таза: для виявлення вільної рідини, абсцесів чи інших ускладнень.
• КТ або МРТ малого таза: для уточнення діагнозу.
• Діагностична лапароскопія: візуальне обстеження черевної порожнини для підтвердження діагнозу та одночасного лікування (у разі потреби).

Лікування пельвіоперитоніту

1. Консервативне лікування:

Проводиться на ранніх стадіях або при відсутності гнійних ускладнень:

• Антибіотики широкого спектра дії:
• Наприклад, цефалоспорини, метронідазол, кліндаміцин.
• Протизапальні препарати:
• Ібупрофен, німесулід.
• Інфузійна терапія:
• Для усунення інтоксикації (крапельниці з фізіологічним розчином, глюкозою).
• Жарознижувальні та знеболювальні засоби:
• Парацетамол, анальгін.

2. Хірургічне лікування:

Застосовується у разі абсцесів, гнійних ускладнень чи відсутності ефекту від консервативної терапії:

• Лапароскопія:
• Видалення гною, дренування черевної порожнини, санація.
• Лапаротомія:
• Проводиться при великих гнійних ураженнях або розривах органів.

3. Фізіотерапія:

• Після зняття гострого процесу використовують магнітотерапію, електрофорез, УВЧ для прискорення одужання.

Ускладнення пельвіоперитоніту

• Абсцеси малого таза.
• Перитоніт (поширення інфекції на всю черевну порожнину).
• Сепсис (генералізована інфекція).
• Спайковий процес у малому тазу:
• Може призвести до безпліддя та хронічного тазового болю.

Профілактика пельвіоперитоніту

1. Своєчасне лікування гінекологічних захворювань:
• Ендометриту, аднекситу, сальпінгіту та інших запальних процесів.
2. Дотримання правил гігієни:
• Регулярна зміна прокладок/тампонів під час менструації, дотримання інтимної гігієни.
3. Безпечні статеві контакти:
• Використання презервативів для запобігання ІПСШ.
4. Профілактика переохолодження:
• Уникати переохолодження, одягатися тепло у холодну пору року.
5. Регулярні профілактичні огляди у гінеколога:
• Щонайменше раз на рік, а також після будь-яких хірургічних втручань.
6. Правильне ведення післяопераційного періоду:
• Контроль лікаря, дотримання рекомендацій після гінекологічних маніпуляцій чи пологів.