Перфорація органів

29 січня 2025

Перфорація органів — це порушення цілісності стінки органу, що призводить до витікання його вмісту в навколишні тканини або порожнини тіла. Це серйозне медичне захворювання, яке потребує негайного лікування, оскільки без швидкої допомоги може призвести до тяжких ускладнень, таких як інфекції, сепсис, або навіть до загрози життю.

Причини виникнення

Перфорація може бути викликана різними факторами в залежності від органу, але основні причини включають:

  1. Травми:
    • Фізичні травми, такі як ножові або вогнепальні поранення, автомобільні аварії або падіння, можуть спричинити пряме пошкодження стінок органів і їх перфорацію.
  2. Запальні захворювання:
    • Хронічні або гострі запалення можуть ослаблювати стінки органів, що з часом призводить до їх розриву. Прикладом є гастрит, виразкова хвороба, апендицит, перитоніт, дивертикуліт.
  3. Інфекції:
    • Бактеріальні інфекції можуть спричиняти руйнування тканин органів. Наприклад, інфекції кишечника можуть призвести до перфорації стінок кишечника.
  4. Захворювання органів:
    • Захворювання, такі як ракові пухлини, можуть ослабити стінки органів, роблячи їх схильними до розриву.
    • Ішемія (недостатність кровопостачання), яка виникає при деяких судинних захворюваннях, також може бути причиною перфорації органів.
  5. Медичні процедури:
    • Певні медичні маніпуляції, наприклад, ендоскопічні дослідження, хірургічні операції або введення катетерів, можуть випадково призвести до перфорації органів.
  6. Фізіологічні фактори:
    • Сильний фізичний тиск або різка зміна внутрішнього тиску (наприклад, при рванні легенів або гострих інфарктах органів) також можуть викликати перфорацію.

Симптоми перфорації органів

Симптоми перфорації органу можуть варіюватися залежно від того, який орган зазнав пошкодження, але загальні симптоми включають:

  1. Раптова інтенсивна біль:
    • Найбільш характерний симптом при перфорації — це гострий біль в області, де сталася перфорація. Біль часто різкий, сильний, може бути поширеним (поширюється на всю черевну порожнину).
    • Для перфорації кишечника характерний біль в животі, який посилюється при натисканні.
  2. Нудота та блювання:
    • Інтенсивна нудота і блювання, часто з домішками жовчі або крові.
  3. Шок та загальна слабкість:
    • Перфорація може призвести до швидкого розвитку геморагічного шоку, коли спостерігається різке зниження артеріального тиску, часті серцебиття, холодний піт, запаморочення, слабкість, втрату свідомості.
  4. Підвищення температури:
    • Лихоманка та озноб можуть бути ознакою розвитку інфекції внаслідок виливу вмісту органу в черевну порожнину.
  5. Зміни в сечі або випорожненнях:
    • В залежності від того, який орган зазнав перфорації, можуть бути зміни в стільці або сечі (наприклад, кров у сечі або чорний стілець у разі внутрішньої кровотечі).
  6. Набряк і біль у животі:
    • При перфорації кишечника або шлунка, абдомінальні м'язи можуть бути напружені, що призводить до болісного дискомфорту та набряку живота.

Коли звертатися до лікаря

Перфорація органу є надзвичайною ситуацією, і пацієнт має звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу негайно. Затримка в лікуванні може призвести до серйозних ускладнень і навіть до летальних наслідків. Сигнали, що вимагають термінової медичної допомоги:

  • Різка і гостра біль у животі, що не проходить.
  • Ознаки шоку (зниження тиску, запаморочення, блідість, холодний піт).
  • Підвищення температури до високих значень.
  • Нудота і блювання, особливо з кров'ю або жовчю.
  • Виділення крові або інших нетипових речовин (наприклад, чорний стілець або зміни в сечі).

Діагностика

Для діагностики перфорації органів використовуються різні методи:

  1. Фізичне обстеження:
    • Лікар проводить пальпацію та аускультацію живота, щоб визначити джерело болю та м'язовий захист. Це допомагає з’ясувати, чи є у пацієнта ознаки перфорації.
  2. Аналізи крові:
    • Зазвичай при перфорації виявляють підвищений рівень лейкоцитів, що свідчить про наявність запалення або інфекції.
    • Можна також виявити підвищений рівень креатиніну та сечовини в разі ураження нирок.
  3. Рентгенологічні дослідження:
    • Рентген грудної клітки або живота допомагають виявити повітря в черевній порожнині (світіння), що є ознакою перфорації порожнистого органу (наприклад, шлунка або кишечника).
  4. Комп'ютерна томографія (КТ):
    • Це найефективніший метод для виявлення перфорації органів, особливо в складних випадках. КТ дає чітке зображення стану органів черевної порожнини.
  5. Ультразвукове дослідження (УЗД):
    • Використовується для виявлення рідин або абсцесів у черевній порожнині, що може бути результатом перфорації.
  6. Лапароскопія:
    • У деяких випадках, особливо якщо інші методи діагностики не дають чіткої відповіді, лікар може провести лапароскопічне дослідження для підтвердження перфорації.

Лікування

Лікування перфорації органів зазвичай вимагає хірургічного втручання, яке залежить від органу, який зазнав пошкодження:

  1. Хірургічна операція:
    • Пошиття перфорації або видалення частини органу залежно від характеру та розміру перфорації. Наприклад, при перфорації шлунка чи кишечника може бути проведено резекцію частини органу.
  2. Дренування:
    • Якщо ускладнення перфорації призводять до утворення абсцесу чи перитоніту, може знадобитися встановлення дренажу для виведення гною та інфікованої рідини.
  3. Антибіотикотерапія:
    • Призначаються антибіотики для боротьби з інфекцією, яка може виникнути внаслідок витікання вмісту органу в черевну порожнину.
  4. Підтримуюча терапія:
    • Включає введення рідин, кровозамінників та знеболювальних засобів, щоб стабілізувати стан пацієнта, особливо в разі шоку або зневоднення.
  5. Гемодіаліз:
    • Якщо перфорація супроводжується нирковою недостатністю, може знадобитися гемодіаліз для очищення крові.

Профілактика

Профілактика перфорацій органів базується на своєчасному лікуванні захворювань, що можуть призвести до перфорації, таких як:

  1. Лікування виразкової хвороби та гастриту за допомогою препаратів, що знижують кислотність шлунка.
  2. Регулярний медичний огляд для виявлення захворювань органів, схильних до перфорації (наприклад, рак, дивертикуліт).
  3. Уникання травм, особливо важких ушкоджень живота.
  4. Вчасне лікування інфекцій, що можуть призвести до запалення і перфорації органів.