29 січня 2025
Післяопераційна грижа (або вентральна грижа) — це патологічний стан, коли внутрішні органи або тканини випинаються через ослаблену ділянку черевної стінки в зоні післяопераційного рубця. Цей вид грижі може виникати після будь-якої операції на черевній порожнині і є поширеним ускладненням після хірургічного втручання.
Причини виникнення
- Механічні фактори:
- Недостатня міцність хірургічного шва.
- Неправильна техніка ушивання черевної стінки.
- Високий внутрішньочеревний тиск через кашель, блювання, запори або натужування після операції.
- Фізіологічні причини:
- Ослаблені тканини через вік, ожиріння чи хронічні захворювання.
- Погане загоєння рани (наприклад, при інфекціях або поганому кровопостачанні).
- Поведінкові фактори:
- Раннє фізичне навантаження після операції.
- Порушення рекомендацій лікаря (неправильне носіння бандажа, недотримання режиму активності).
- Інші фактори:
- Інфекційні ускладнення після операції.
- Хронічні захворювання (наприклад, діабет або хронічний кашель).
- Недостатнє харчування, авітаміноз.
Симптоми
- Основні ознаки:
- Наявність випинання в зоні післяопераційного рубця.
- Випинання стає помітним або збільшується при кашлі, фізичних навантаженнях, натужуванні.
- Відчуття тиску, важкості або дискомфорту в зоні грижі.
- Біль:
- Може бути тупим і тягнучим.
- Посилюється після фізичного навантаження чи тривалого стояння.
- Ускладнені випадки:
- Невправлюваність випинання.
- Раптовий інтенсивний біль.
- Почервоніння або синюшність шкіри над випинанням.
- Нудота, блювання, здуття живота, затримка газів і стільця (ознаки кишкової непрохідності).
Коли звертатись до лікаря
- Якщо з’явилося випинання в зоні післяопераційного рубця.
- У разі болю, дискомфорту чи інших неприємних відчуттів у зоні рубця.
- Якщо випинання збільшується або стає невправлюваним.
- При появі симптомів ускладнення (гострий біль, зміна кольору шкіри над грижею, нудота, блювання) — терміново звернутися за медичною допомогою!
Діагностика
- Фізичний огляд:
- Лікар оцінює розташування, розміри та вправлюваність грижі.
- Огляд проводиться в різних положеннях тіла (стоячи, лежачи).
- Інструментальні методи:
- УЗД черевної стінки: для визначення вмісту грижі.
- Комп’ютерна томографія (КТ): дає детальну інформацію про стан грижового мішка та оточуючих тканин.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ): використовується для уточнення діагнозу у складних випадках.
- Рентгенографія: при підозрі на кишкову непрохідність.
- Диференційна діагностика:
- Важливо виключити ліпоми, гематоми, абсцеси чи пухлини, які можуть проявлятися схожими симптомами.
Лікування
- Консервативне лікування:
- Використовується тимчасово, якщо операція протипоказана через стан здоров’я пацієнта.
- Носіння спеціального бандажа для зменшення тиску на черевну стінку.
- Обмеження фізичних навантажень.
- Контроль ваги та лікування супутніх захворювань.
- Хірургічне лікування:
- Основний метод лікування післяопераційних гриж.
- Типи операцій:
- Традиційна герніопластика:
- Ушивання дефекту власними тканинами пацієнта.
- Застосовується при невеликих грижах.
- Герніопластика із сітчастим імплантом:
- Використовується для великих гриж.
- Сітка зміцнює ослаблену зону та запобігає рецидивам.
- Лапароскопічна герніопластика:
- Мінімально інвазивний метод із використанням ендоскопічних інструментів.
- Має коротший період відновлення.
- Екстрена операція:
- Проводиться у разі обмеження грижі або некрозу тканин.
Профілактика
- Після операції:
- Носіння післяопераційного бандажа за рекомендацією лікаря.
- Уникання фізичних навантажень у перші тижні після операції.
- Дотримання рекомендацій щодо режиму харчування та активності.
- Загальні заходи:
- Підтримка нормальної ваги.
- Лікування хронічного кашлю, запорів чи інших станів, що підвищують внутрішньочеревний тиск.
- Регулярні фізичні вправи для зміцнення м’язів черевної стінки.
- Контроль загоєння рани:
- Дотримання правил асептики для запобігання інфекціям.
- Своєчасне звернення до лікаря при ознаках ускладнень (почервоніння, виділення з рани, біль).
Післяопераційна грижа є поширеним ускладненням, яке може спричиняти дискомфорт і ризик серйозних ускладнень, якщо її не лікувати. Своєчасна діагностика та хірургічне втручання дозволяють ефективно усунути проблему. Правильна реабілітація та профілактичні заходи після операції допомагають зменшити ризик рецидиву.
