Поліменорея

24 січня 2025

Поліменорея — це порушення менструального циклу, при якому менструації відбуваються з аномально коротким інтервалом (менше 21 дня). При цьому тривалість самих менструацій і їхня інтенсивність можуть залишатися в межах норми. Поліменорея може бути наслідком порушень роботи репродуктивної системи, ендокринних патологій або інших захворювань.

Причини виникнення поліменореї

  1. Гормональні порушення:
  • Недостатність лютеїнової фази (дефіцит прогестерону):
    • Укорочення другої фази циклу призводить до передчасного початку менструації.
  • Ановуляторні цикли:
    • Відсутність овуляції, що змінює гормональний баланс.
  • Дисфункція гіпоталамо-гіпофізарної системи:
    • Порушення секреції ЛГ (лютеїнізуючого гормону) і ФСГ (фолікулостимулюючого гормону).
  • Патології щитоподібної залози:
    • Гіпотиреоз або гіпертиреоз, що впливають на гормональну регуляцію циклу.
  1. Захворювання репродуктивної системи:
  • Ендометріоз:
    • Розростання ендометрію, що викликає порушення циклу та міжменструальні кровотечі.
  • Запальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ):
    • Ендометрит, аднексит, цервіцит.
  • Пухлини:
    • Доброякісні (міома матки, поліпи ендометрію) або злоякісні утворення.
  1. Зовнішні фактори:
  • Стрес:
    • Хронічний стрес впливає на роботу гіпоталамуса, порушуючи цикл.
  • Фізичне виснаження:
    • Надмірні фізичні навантаження, різке схуднення.
  • Прийом медикаментів:
    • Вплив гормональних контрацептивів або інших лікарських засобів.
  1. Вікові періоди:
  • Підлітковий період:
    • Нестабільний гормональний фон у перші 1–2 роки після менархе.
  • Пременопауза:
    • Гормональні зміни перед настанням менопаузи.

Симптоми поліменореї

  • Часті менструації:
    • Інтервал між менструаціями становить менше 21 дня.
  • Зміни об'єму крововтрати:
    • Менструації можуть бути нормальними, рясними (менорагія) або мізерними (гіпоменорея).
  • Тривалість менструацій:
    • У більшості випадків тривалість залишається в межах 3–7 днів.
  • Інші супутні симптоми:
    • Слабкість, втомлюваність через часті крововтрати.
    • Болі внизу живота (іноді під час менструації).
    • Міжменструальні кров’янисті виділення (у деяких випадках).

Коли звертатися до лікаря?

  • Якщо менструації стали занадто частими (інтервал менше 21 дня).
  • При супутніх симптомах, таких як біль у животі, надмірна втома або патологічні виділення.
  • Якщо поліменорея виникла після пологів, аборту, операції чи стресової ситуації.
  • У разі проблем із зачаттям або підготовки до вагітності.

Діагностика поліменореї

  1. Анамнез та гінекологічний огляд:
    • Збір даних про регулярність циклу, характер менструацій, супутні симптоми.
  2. Лабораторні дослідження:
    • Гормональний профіль:
      • ЛГ, ФСГ, естрогени, прогестерон.
    • Щитоподібна залоза:
      • ТТГ, Т3, Т4 для оцінки її функції.
    • Загальний аналіз крові:
      • Виявлення анемії через часті крововтрати.
  3. Інструментальні дослідження:
    • УЗД органів малого таза:
      • Для оцінки стану матки, яєчників, наявності кіст, поліпів або міом.
    • Гістероскопія:
      • Для детального огляду порожнини матки та виявлення патологій (поліпів, гіперплазії ендометрію).
    • МРТ або КТ малого таза:
      • У складних випадках для детальної діагностики.
  4. Базальна температура:
    • Вимірювання для визначення овуляції.
  5. Біопсія ендометрію (за потреби):
    • Для оцінки стану слизової оболонки матки.

Лікування поліменореї

  1. Консервативне лікування:
  • Гормональна терапія:
    • Оральні контрацептиви для нормалізації циклу.
    • Препарати прогестерону для відновлення лютеїнової фази.
  • Лікування основного захворювання:
    • Антибіотики при інфекційних захворюваннях.
    • Препарати для лікування гіпотиреозу чи гіпертиреозу.
  • Протизапальні препарати:
    • Для усунення запальних процесів.
  1. Фізіотерапія:
  • Електрофорез, магнітотерапія, УВЧ для покращення кровообігу та зменшення запалення.
  1. Хірургічне лікування:
  • Застосовується у випадку анатомічних порушень:
    • Видалення поліпів або міом матки.
    • Лікування синдрому Ашермана.
  1. Корекція способу життя:
  • Контроль стресу:
    • Релаксація, психотерапія.
  • Збалансоване харчування:
    • Для підтримки нормального гормонального фону.
  • Регуляція фізичних навантажень:
    • Помірні тренування.

Профілактика поліменореї

  1. Регулярні огляди у гінеколога:
    • Щорічний профілактичний огляд для раннього виявлення порушень.
  2. Контроль маси тіла:
    • Збалансоване харчування та підтримка нормального індексу маси тіла.
  3. Захищені статеві контакти:
    • Використання презервативів для запобігання інфекціям.
  4. Уникнення стресу:
    • Психоемоційна стабільність, релаксація.
  5. Своєчасне лікування захворювань:
    • Корекція ендокринних і гінекологічних порушень.