Проктит: детальний опис

Проктит — це запалення слизової оболонки прямої кишки, яке може бути гострим або хронічним. Це захворювання, яке часто супроводжується болем, кровотечами, виділеннями з прямої кишки, а також порушенням звичних функцій кишечника. Проктит може бути самостійною хворобою або симптомом інших патологій, таких як інфекції, запальні захворювання кишечника або рак.

Причини виникнення проктиту:

1. Інфекції:
• Інфекції можуть бути бактеріальними, вірусними чи паразитарними. Серед найпоширеніших збудників — бактерії (Salmonella, Shigella, Clostridium), віруси (герпес, цитомегаловірус) та паразити (амеби, лямблії). Ці інфекції можуть передаватися через брудну воду, їжу або через статеві контакти (наприклад, через анальний секс).
2. Запальні захворювання кишечника (ЗЗК):
• Проктит може бути частиною більш широкого запального процесу, як у випадку з хворобою Крона чи виразковим колітом. Ці захворювання можуть викликати запалення прямої кишки, іноді обмежене лише її слизовою оболонкою.
3. Травми та хірургічні втручання:
• Травми прямої кишки або хірургічні операції (наприклад, операції на прямій кишці або анальному каналі) можуть спричиняти запалення слизової оболонки.
4. Променева терапія:
• Лікування раку в області таза (наприклад, рак прямої кишки або шийки матки) може призвести до променевого проктиту, коли тканини прямої кишки запалюються внаслідок впливу радіації.
5. Аллергічні реакції та медикаменти:
• Ліки, зокрема антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), можуть спричиняти запалення прямої кишки як побічний ефект. Також алергічні реакції на певні продукти харчування або медикаменти можуть викликати проктит.
6. Анатомічні та функціональні порушення:
• Проблеми з нормальним функціонуванням прямої кишки, як, наприклад, порушення моторики кишечника або тривалий запор, можуть сприяти розвитку запальних процесів.
7. Імунні захворювання:
• Імунні порушення, коли організм атакує свої власні тканини, також можуть бути причиною проктиту.

Симптоми проктиту:

1. Біль і дискомфорт в анальній області:
• Найпоширенішим симптомом є біль, який може бути як постійним, так і періодичним, особливо під час або після дефекації.
2. Кровотечі з прямої кишки:
• Кров може з'являтися в калі або на туалетному папері. Це часто є результатом запалення слизової оболонки.
3. Виділення з прямої кишки:
• Це можуть бути гнійні, слизові або кров’яні виділення, які супроводжуються неприємним запахом.
4. Почуття неповного спорожнення кишечника:
• Пацієнти можуть відчувати, що кишечник не був повністю спорожнений після дефекації, навіть якщо випорожнення відбулося.
5. Здуття і бурчання в животі:
• Відчуття здуття та дискомфорту в животі є частим супутнім симптомом.
6. Перебої в дефекації:
• Можуть бути як діарея, так і запори, в залежності від характеру запалення.
7. Лихоманка та загальне нездужання:
• У випадках гострого проктиту можуть спостерігатися симптоми інтоксикації, такі як підвищена температура тіла, загальна слабкість та втрати апетиту.

Коли звертатися до лікаря:

1. Кровотечі з прямої кишки, особливо, якщо вони повторюються.
2. Тривалий біль в анальній області або біль під час дефекації, який не зменшується.
3. Наявність виділень з прямої кишки (слиз, гній, кров).
4. Порушення дефекації, як-от постійна діарея чи запори.
5. Підвищення температури тіла, що може вказувати на інфекційний процес або запалення.

Діагностика проктиту:

1. Медичний огляд:
• Лікар збирає анамнез, проводить пальцеве обстеження прямої кишки та оцінює симптоми. Пальцеве обстеження дозволяє виявити болючі ділянки, а також вказує на наявність запалення або аномалій в області прямої кишки.
2. Колоноскопія або ректоскопія:
• За допомогою цих методів можна детально оглянути слизову оболонку прямої кишки і визначити ступінь її запалення, а також виключити інші захворювання (наприклад, рак або хвороби запального характеру).
3. Аналізи крові та калу:
• Загальний аналіз крові дозволяє оцінити наявність запалення (збільшення кількості лейкоцитів, підвищений рівень С-реактивного білка). Аналіз калу може допомогти виявити інфекційні агенти (бактерії, паразити).
4. Бактеріологічні посіви:
• Для виявлення інфекційних причин проктиту може бути проведено посів калу або мазка з прямої кишки для виявлення патогенних мікроорганізмів.
5. Проктографія:
• Це спеціальне рентгенологічне дослідження, яке допомагає виявити будь-які аномалії в прямій кишці.
6. Тести на наявність хронічних запальних захворювань:
• Для виключення хвороби Крона або виразкового коліту лікар може порекомендувати додаткові обстеження, такі як біопсія тканин прямої кишки.

Лікування проктиту:

1. Антибіотики або протипаразитарні препарати:
• Якщо проктит викликаний інфекцією, то основне лікування буде спрямоване на усунення збудника (антибіотики для бактеріальних інфекцій, антипаразитарні препарати для амебної інфекції тощо).
2. Протизапальні препарати:
• Лікарі можуть призначити місцеві або системні протизапальні препарати, такі як саліцилати, кортикостероїди або мазі з кортикостероїдами, щоб зменшити запалення слизової оболонки прямої кишки.
3. Антиспазматичні препарати:
• Для зменшення болю та спазмів можуть бути призначені антиспазматичні препарати (наприклад, мебеверин).
4. Лікування захворювань, що викликають проктит:
• Якщо проктит є симптомом іншого захворювання, наприклад, хвороби Крона або виразкового коліту, лікування буде зосереджене на основному захворюванні.
5. Локальні засоби:
• Лікування може включати застосування супозиторіїв або мазей з антисептиками, анестезуючими або загоюючими властивостями.
6. Хірургічне втручання:
• У випадках серйозних ускладнень або хронічного проктиту може бути необхідне хірургічне втручання для усунення пошкоджених ділянок прямої кишки або лікування ускладнень (наприклад, абсцесів чи свищів).

Профілактика проктиту:

1. Профілактика інфекцій:
• Важливо дотримуватись гігієни (особливо після дефекації), уникати контактів із забрудненими предметами чи водою, а також використовувати засоби захисту під час статевих актів.
2. Лікування хронічних захворювань:
• Своєчасне лікування хронічних захворювань кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона) та регулярне спостереження у лікаря допоможуть запобігти розвитку проктиту.
3. Здоровий спосіб життя:
• Раціональне харчування, регулярна фізична активність та уникнення шкідливих звичок (куріння, алкоголь) можуть значно знизити ризик розвитку різних запальних процесів у кишечнику.

Проктит може бути добре контрольований за допомогою правильного діагностування та лікування, однак важливо вчасно звертатися до лікаря для визначення причин захворювання та отримання адекватної терапії.