Ректальний пролапс: детальний опис

Ректальний пролапс — це захворювання, при якому частина прямої кишки (ректум) випадає через анус назовні. Це може відбуватися повністю або частково. Ректальний пролапс може бути як гострим, так і хронічним, і потребує серйозного лікування, оскільки може призвести до значного дискомфорту та ускладнень, якщо не вжити відповідних заходів.

Причини виникнення ректального пролапсу:

1. М'язова слабкість анального сфінктера: Слабкість м'язів, які підтримують пряму кишку та анальний канал, може призвести до випадання прямої кишки.
2. Хронічні запори: Часте напруження під час дефекації сприяє підвищеному тиску в животі та прямій кишці, що може викликати її випинання.
3. Травми або хірургічні втручання: Операції на органах малого тазу або травми в області таза можуть сприяти розвитку ректального пролапсу.
4. Підвищений внутрішньочеревний тиск: Хронічний кашель, вагітність, підняття важких предметів — усі ці фактори можуть збільшувати тиск в черевній порожнині та сприяти випаданню прямої кишки.
5. Ослаблення сполучної тканини: Вік і спадкові фактори можуть призвести до ослаблення тканин, що підтримують пряму кишку.
6. Неврологічні порушення: Деякі неврологічні захворювання можуть порушити нервову регуляцію м'язів, що підтримують пряму кишку.
7. Діти та літні люди: У дітей це може бути наслідком вроджених аномалій, а у літніх людей — через ослаблення м'язів таза або інші старіння органів.

Симптоми ректального пролапсу:

1. Випадання частини прямої кишки через анус**: У найпоширенішому випадку пацієнти відзначають, що частина прямої кишки випадає під час дефекації або навіть без напруження.
2. Біль або дискомфорт в області ануса та прямої кишки.
3. Відчуття неповного випорожнення кишечника: Пацієнти часто відчувають, що не можуть повністю очистити кишечник, навіть після дефекації.
4. Кровотеча: Невелика кількість крові може виділятися з анального каналу через подразнення слизової оболонки прямої кишки.
5. Збільшена кількість газів або здуття живота: Через неповне спорожнення кишечника може спостерігатися відчуття здуття або збільшене газоутворення.
6. Інконтиненція (неконтрольований виведення калу): У важких випадках ректальний пролапс може призвести до проблем із контролем над дефекацією.

Коли звертатися до лікаря:

1. Випадання прямої кишки через анус, навіть частково, що не зникає самостійно.
2. Непритомність або запаморочення при виникненні випадання кишки, що може свідчити про порушення кровообігу в області прямої кишки.
3. Тривала кровотеча або значна кількість крові з ануса.
4. Тривалий біль в області прямої кишки, який не проходить після дефекації або сидіння.
5. Проблеми з дефекацією або болючі випорожнення, що можуть вказувати на наявність пролапсу.
6. Інконтиненція калу або газів без можливості контролю.

Діагностика ректального пролапсу:

1. Клінічний огляд: Лікар може провести огляд анальної області і пальцеве обстеження для визначення наявності пролапсу. Це дозволяє побачити, чи є випинання прямої кишки під час напруження або дефекації.
2. Ректоскопія або аноскопія: Ці методи дозволяють лікарю оглянути пряму кишку і оцінити стан слизової оболонки, а також виявити супутні захворювання, які можуть супроводжувати пролапс.
3. Колоноскопія: У випадках, коли є підозра на інші захворювання кишечника (наприклад, поліпи або рак), лікар може провести колоноскопію.
4. Тест на дефекацію: Спеціальний тест може бути призначений для оцінки функції прямої кишки, в тому числі для вивчення тонусу м'язів та їх здатності підтримувати кишку на місці.
5. Магнітно-резонансна томографія (МРТ): МРТ може бути використане для оцінки структури і стану тканин прямої кишки, якщо є підозра на важку стадію пролапсу.
6. Ультразвукове дослідження: Для оцінки м'яких тканин та органів тазу може бути призначене УЗД.

Лікування ректального пролапсу:

1. Консервативне лікування:
• Дієта: Важливо підтримувати нормальну консистенцію стільця, щоб уникнути запорів і надмірного напруження під час дефекації. Для цього можна збільшити споживання клітковини та рідини.
• Фізична терапія: Спеціальні вправи для зміцнення м'язів тазового дна можуть допомогти поліпшити підтримку прямої кишки.
• Медикаментозне лікування: При наявності болю або запалення лікар може призначити знеболювальні та протизапальні препарати.
2. Хірургічне лікування:
• Ректопексія: Це хірургічна операція, під час якої лікар фіксує пряму кишку до навколишніх тканин і органів для запобігання її випадання.
• Резекція прямої кишки: У важких випадках може бути показане часткове видалення частини прямої кишки, якщо вона втратила свою функцію.
• Мінімально інвазивні методи: Сучасні хірургічні техніки, включаючи лапароскопію, можуть застосовуватися для мінімізації пошкоджень тканин і пришвидшення відновлення.
3. Медикаментозне лікування:
• Проносні засоби: Для полегшення дефекації можуть призначатися м'які проносні, що допомагають уникнути запорів.
• Знеболювальні препарати: Лікар може призначити ліки для зниження болю і дискомфорту.

Профілактика ректального пролапсу:

1. Правильне харчування: Споживання великої кількості клітковини та рідини для запобігання запорам.
2. Фізична активність: Регулярні фізичні вправи для зміцнення м'язів тазового дна і попередження надмірного тиску в животі.
3. Уникання напруження при дефекації: Важливо уникати тривалого сидіння на туалеті і напруження під час випорожнення.
4. Лікування запорів: Вчасне лікування запорів і захворювань, які можуть спричиняти запори.
5. Контроль ваги: Здоровий спосіб життя та контроль ваги можуть знизити навантаження на органи малого таза.

Ректальний пролапс — це серйозне захворювання, яке потребує своєчасного діагностування і лікування. При виявленні симптомів або підозрі на це захворювання важливо звернутися до лікаря для консультації і визначення оптимального способу лікування.