Репозиція вивиху

Репозиція вивиху — це медична процедура, що полягає в правильному відновленні положення суглоба після його вивиху, тобто повернення кістки в її нормальне анатомічне положення в суглобі. Вивихи є одними з найпоширеніших травм, що виникають при різких ударах, неправильних рухах або падіннях, коли кістка виводиться з суглоба.

Причини виникнення вивиху:

1. Травматичні фактори:
• Фізичне навантаження: різке падіння, удар, аварії або інші механічні травми.
• Невірне положення суглоба: неправильні рухи або підвищене навантаження на суглоб можуть викликати вивих.
• Спортивні травми: деякі види спорту, зокрема контактні види спорту (футбол, баскетбол, хокей), підвищують ризик виникнення вивихів через часті падіння або зіткнення.
2. Анатомічні фактори:
• Слабкість зв'язок і м'язів: коли суглоб недостатньо стабільний через слабкість м'язового корсету або еластичність зв'язок, це збільшує ймовірність вивихів.
• Дисбаланс у розвитку суглоба: у деяких людей через генетичні особливості чи вроджені порушення розвитку суглобів (наприклад, дисплазія суглобів) може збільшуватися ймовірність вивихів.
3. Хронічні травми:
• Попередні вивихи: якщо людина вже перенесла вивих у певному суглобі, ймовірність повторних вивихів в цьому місці збільшується через ослаблення зв'язок і суглобової капсули.

Симптоми вивиху:

1. Біль — гострий біль у місці вивиху, особливо під час рухів або при спробі поставити кінцівку на землю.
2. Обмеження рухів — суглоб не може рухатися або рухи обмежені через біль.
3. Деформація суглоба — суглоб набуває аномальної форми, стає видно або відчутно, що кістка вийшла з суглоба.
4. Набряк — на місці вивиху часто виникає набряк через травму м’яких тканин.
5. Синюшність шкіри — через пошкодження кровоносних судин на місці травми може спостерігатися синя або червона пляма.
6. Неможливість рухати кінцівкою — залежно від серйозності вивиху, потерпіла людина може не мати змоги рухати кінцівкою.

Коли звертатися до лікаря:

1. При підозрі на вивих — якщо є болі, набряк і деформація в суглобі після травми.
2. Якщо кінцівка не може рухатися — будь-яке обмеження рухливості суглоба або повна неможливість руху є підставою для звернення до лікаря.
3. При сильному болю або кровотечі — якщо спостерігається інтенсивний біль або поява кровотечі з рани біля суглоба.
4. Після невдачі спроби самостійно полегшити стан — якщо вдома не вдалося забезпечити полегшення болю чи відновлення функції суглоба, звернення до лікаря стає обов'язковим.

Діагностика:

1. Клінічний огляд — лікар оцінює симптоми, а також визначає ступінь пошкодження суглоба та м'яких тканин.
2. Рентгенологічне дослідження — обов’язково для підтвердження діагнозу та виключення переломів. Це дозволяє лікарю зрозуміти, чи є супутні пошкодження, які потребують окремого лікування.
3. Ультразвукове дослідження (УЗД) — може бути використано для оцінки стану м’яких тканин навколо суглоба (зв’язок, сухожилля) та для виявлення набряків чи інших травм.
4. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — для більш детального вивчення пошкоджень суглобових структур, включаючи зв'язки, м'язи і хрящі.

Лікування вивиху:

1. Репозиція (вправлення суглоба) — це основний етап лікування вивиху, що передбачає повернення кістки в її нормальне анатомічне положення. Репозиція може бути:
• Закритою (без розрізів шкіри) — шляхом мануального вправляння суглоба за допомогою спеціальних технік.
• Відкритою — в разі складних вивихів, коли закрита репозиція неможлива або супроводжується переломами, застосовується хірургічне втручання.
2. Фіксація суглоба — після вправлення суглоба його фіксують для стабільності. Це може бути гіпс або інші фіксуючі пов'язки в залежності від локалізації вивиху (наприклад, шини, бандажі, спеціальні ортези).
3. Лікування болю та набряків:
• Знеболюючі засоби — для полегшення болю призначають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен або парацетамол.
• Протизапальні засоби — для зменшення набряку та запалення використовують НПЗП або інші медикаменти, які знижують запалення.
4. Реабілітація — після стабілізації суглоба рекомендується фізіотерапія для відновлення функції суглоба, зміцнення м'язів і покращення рухливості. У деяких випадках застосовують масаж і спеціальні вправи.
5. Хірургічне втручання — у випадках складних вивихів, що супроводжуються пошкодженням кісток, зв’язок або хрящів, може знадобитися хірургічне відновлення цих структур.

Профілактика вивихів:

1. Зміцнення м'язів — регулярні фізичні вправи для зміцнення м'язів навколо суглобів допомагають запобігти вивихам, особливо у людей з підвищеним ризиком.
2. Використання захисного спорядження — в спорті важливо використовувати належне захисне спорядження, таке як наколінники, налокітники або шоломи.
3. Обмеження навантажень — уникання різких рухів або надмірних навантажень на суглоби.
4. Підтримка гнучкості — вправи на розтяжку і йога можуть допомогти зберегти гнучкість суглобів і запобігти травмам.

Репозиція вивиху є важливою медичною процедурою, що забезпечує правильне відновлення суглоба після травми. Правильне лікування включає репозицію, фіксацію суглоба та реабілітацію для відновлення повної функції. Якщо вивих не лікувати або лікувати неправильно, це може призвести до хронічних проблем з суглобами, болями та обмеженням рухливості.