Сальпінгіт: причини, симптоми, лікування

24 січня 2025

Сальпінгіт — це запальне захворювання маткових труб (фаллопієвих труб), яке зазвичай виникає внаслідок інфекції. Захворювання може бути одностороннім (ураження однієї труби) або двостороннім (ураження обох труб). Сальпінгіт часто є частиною запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ). Якщо його не лікувати, це може призвести до серйозних ускладнень, таких як безпліддя, позаматкова вагітність або хронічний тазовий біль.

Причини виникнення сальпінгіту

  1. Інфекційні збудники:
  • Бактерії:
    • Стрептококи, стафілококи, кишкова паличка.
    • Збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): хламідії, гонококи, мікоплазма, уреаплазма.
  • Грибкові інфекції:
    • Гриби роду Candida.
  • Віруси:
    • Герпес, цитомегаловірус.
  1. Провокуючі фактори:
  • Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ):
    • Нехтування бар’єрними методами контрацепції.
  • Гінекологічні втручання:
    • Аборт, встановлення внутрішньоматкової спіралі, вишкрібання.
  • Ускладнені пологи:
    • Травми матки або залишки плаценти.
  • Сусідні інфекційні процеси:
    • Ендометрит, вагініт, апендицит.
  • Зниження імунітету:
    • Хронічні захворювання, стрес, авітаміноз.

Симптоми сальпінгіту

  1. Гострий сальпінгіт:
  • Біль у нижній частині живота:
    • Інтенсивний, локалізований з одного або обох боків.
  • Підвищення температури:
    • Лихоманка (до 38–39°C).
  • Патологічні виділення з піхви:
    • Гнійні або кров’янисті, часто з неприємним запахом.
  • Дискомфорт під час статевого акту або сечовипускання.
  • Загальні симптоми:
    • Слабкість, головний біль, нудота.
  1. Хронічний сальпінгіт:
  • Постійний або періодичний біль у нижній частині живота.
  • Порушення менструального циклу: рясні або тривалі менструації.
  • Тазовий дискомфорт під час фізичних навантажень.
  • Невеликі, але постійні патологічні виділення.

Коли звертатися до лікаря?

  • При раптовому або постійному болі в нижній частині живота.
  • Якщо спостерігається підвищення температури, особливо у поєднанні з болем і патологічними виділеннями.
  • При незвичних виділеннях із піхви, особливо з неприємним запахом.
  • Якщо виникають труднощі із зачаттям.
  • У разі повторюваного дискомфорту в області таза.

Діагностика сальпінгіту

  1. Гінекологічний огляд:
    • Болісність при пальпації в області придатків матки.
  2. Лабораторні дослідження:
    • Загальний аналіз крові: ознаки запалення (підвищені лейкоцити, ШОЕ).
    • Мазок на флору: для виявлення бактерій або грибків.
    • Бактеріологічний посів: визначення збудника та його чутливості до антибіотиків.
    • Аналізи на ІПСШ: ПЛР-діагностика (хламідії, гонорея, герпес).
  3. Інструментальні методи:
    • УЗД органів малого таза: для оцінки стану маткових труб, виявлення рідини або абсцесів.
    • Лапароскопія: застосовується для уточнення діагнозу та лікування (за потреби).

Лікування сальпінгіту

  1. Консервативне лікування:
  • Антибіотики:
    • Призначаються залежно від збудника (цефтріаксон, азитроміцин, доксициклін).
  • Протизапальні препарати:
    • Ібупрофен, німесулід для зняття запалення і болю.
  • Антифунгальні препарати:
    • У разі грибкової інфекції (флуконазол).
  • Інфузійна терапія:
    • Крапельниці для зняття інтоксикації.
  1. Фізіотерапія:
  • УВЧ, електрофорез, лазеротерапія для зменшення запалення та покращення кровообігу.
  1. Хірургічне лікування:
  • Застосовується у разі ускладнень, таких як гнійні абсцеси або повне порушення прохідності труб.
  • Лапароскопія: видалення гнійного вмісту або уражених тканин.

Ускладнення сальпінгіту

  • Хронічний тазовий біль.
  • Спайковий процес у малому тазу.
  • Позаматкова вагітність.
  • Безпліддя (через непрохідність труб).
  • Генералізована інфекція (сепсис).

Профілактика сальпінгіту

  1. Захищені статеві контакти:
    • Використання презервативів для запобігання ІПСШ.
  2. Своєчасне лікування інфекцій:
    • Лікування вагінітів, цервіцитів та інших запальних процесів.
  3. Дотримання гігієни:
    • Регулярне підмивання і правильне використання гігієнічних засобів.
  4. Контроль після гінекологічних процедур:
    • Своєчасний огляд після пологів, абортів або хірургічних втручань.
  5. Регулярні профілактичні огляди у гінеколога:
    • Щорічний огляд для раннього виявлення патологій.
  6. Зміцнення імунітету:
    • Правильне харчування, уникнення стресу, фізична активність.