27 січня 2025
Сифіліс — це хронічне інфекційне захворювання, викликане бактерією Treponema pallidum (спірохета). Хвороба передається переважно статевим шляхом, але може передаватися і через кров або від матері до дитини під час вагітності чи пологів. Сифіліс має багатостадійний перебіг, з періодами активних симптомів і безсимптомної латентної фази. Без лікування сифіліс може викликати серйозні ускладнення, уражаючи внутрішні органи, нервову систему та опорно-руховий апарат.
Причини виникнення сифілісу
- Збудник інфекції:
- Treponema pallidum — спірохета, бактерія, яка проникає в організм через слизові оболонки або мікропошкодження шкіри.
- Шляхи передачі:
- Статевий шлях:
- Найпоширеніший спосіб зараження — під час незахищеного вагінального, орального чи анального сексу.
- Контакт із кров'ю:
- Через переливання інфікованої крові (рідко через сучасні методи скринінгу).
- Вертикальний шлях:
- Передача від матері до дитини під час вагітності або пологів (вроджений сифіліс).
- Побутовий шлях:
- Надзвичайно рідкісний, можливий через контакт із зараженими предметами (зубні щітки, бритви).
- Фактори ризику:
- Наявність кількох статевих партнерів.
- Відсутність бар’єрної контрацепції (презервативів).
- Споживання наркотиків або алкоголю, які сприяють необачній поведінці.
- Попередні або супутні захворювання, що передаються статевим шляхом.
Симптоми сифілісу
Сифіліс має 4 стадії розвитку: первинний, вторинний, латентний та третинний. Симптоми залежать від стадії захворювання.
- Первинний сифіліс (через 10–90 днів після зараження):
- Твердий шанкр:
- Безболісна виразка з щільними краями на місці проникнення бактерії (статеві органи, анус, рот).
- Регіонарний лімфаденіт:
- Збільшення прилеглих лімфатичних вузлів.
- Шанкр зазвичай зникає самостійно через 3–6 тижнів, навіть без лікування.
- Вторинний сифіліс (через 6 тижнів – 6 місяців після зараження):
- Шкірний висип:
- Різноманітний, часто у вигляді симетричних рожевих або червоних плям на тулубі, долонях, стопах.
- Мокнучі папули:
- Бородавкоподібні утворення в ділянках підвищеної вологості (статеві органи, пахви).
- Лімфаденопатія:
- Збільшення кількох груп лімфатичних вузлів.
- Системні прояви:
- Лихоманка, слабкість, головний біль, біль у м’язах.
- Симптоми можуть періодично зникати і повертатися.
- Латентний сифіліс:
- Період безсимптомного перебігу, який може тривати роками.
- Інфекція залишається в організмі, і пацієнт залишається заразним.
- Третинний сифіліс (через 3–15 років без лікування):
- Гуми:
- Щільні вузли в тканинах (шкірі, кістках, внутрішніх органах), які можуть розпадатися з утворенням виразок.
- Кардіоваскулярні ураження:
- Сифілітична аневризма аорти, ураження клапанів серця.
- Нейросифіліс:
- Ураження нервової системи (парези, деменція, порушення координації, втрата зору).
Коли звертатися до лікаря?
Зверніться до лікаря, якщо:
- Ви помітили незвичні виразки на шкірі чи слизових оболонках.
- У вас є незрозумілий висип, лихоманка чи слабкість.
- Ви мали незахищений статевий контакт із новим або випадковим партнером.
- Ваш статевий партнер повідомив про інфікування сифілісом.
- Ви вагітні і хочете виключити можливість передачі інфекції дитині.
Діагностика сифілісу
- Анамнез:
- Лікар запитує про симптоми, історію статевих контактів, використання контрацепції.
- Фізичний огляд:
- Огляд шкіри, слизових оболонок, лімфатичних вузлів.
- Лабораторні дослідження:
- Трепонемні тести (специфічні):
- Імуноферментний аналіз (ІФА), реакція пасивної гемаглютинації (РПГА) для виявлення антитіл до Treponema pallidum.
- Нетрепонемні тести (неспецифічні):
- RPR (Rapid Plasma Reagin), VDRL для скринінгу сифілісу.
- Мікроскопія:
- Виявлення бактерії в мазках із виразок або шанкру.
- Люмбальна пункція:
- Для діагностики нейросифілісу.
Лікування сифілісу
- Антибіотикотерапія:
- Препарати вибору:
- Бензатин бензилпеніцилін (внутрішньом’язово).
- У разі алергії на пеніциліни — доксициклін або азитроміцин.
- Схема лікування залежить від стадії захворювання:
- Первинний і вторинний сифіліс лікують короткими курсами.
- Третинний сифіліс і нейросифіліс потребують тривалішої терапії.
- Лікування партнерів:
- Обов’язкове лікування статевих партнерів пацієнта для запобігання повторному зараженню.
- Контрольне спостереження:
- Повторні аналізи через 3, 6 і 12 місяців після лікування.
Ускладнення сифілісу
- Безпліддя:
- Через ураження статевих органів у жінок і чоловіків.
- Ураження серця та судин:
- Аневризми, стенози.
- Нейросифіліс:
- Порушення функцій мозку, паралічі, психічні розлади.
- Вроджений сифіліс:
- Ураження плода, вроджені деформації, сліпота, глухота.
Профілактика сифілісу
- Безпечний секс:
- Використання презервативів під час будь-якого виду статевого контакту.
- Регулярне тестування:
- Для людей із кількома статевими партнерами або належних до груп ризику.
- Освітні заходи:
- Підвищення обізнаності про ІПСШ і важливість профілактики.
- Пренатальний скринінг:
- Обстеження всіх вагітних жінок на сифіліс.
- Уникнення випадкових статевих зв’язків:
- Зниження ризику інфікування.
- Своєчасне лікування:
- Звернення до лікаря при перших симптомах.
