Синдром подразненого кишечника (СПК): детальний опис

24 січня 2025

Синдром подразненого кишечника (СПК) — це функціональне порушення травної системи, яке проявляється болем, дискомфортом в животі, здуттям, а також змінами у характері стільця (діарея, запори або їх чергування). СПК є одним із найпоширеніших розладів шлунково-кишкового тракту, що часто зустрічається серед молодих людей, переважно у жінок. Цей розлад не викликає серйозних структурних або біохімічних змін в кишечнику, однак значно погіршує якість життя пацієнтів.

Причини виникнення СПК:

  1. Порушення моторики кишечника:
    • Однією з основних причин СПК є порушення рухливості кишечника, зокрема збільшена або знижена перистальтика, що спричиняє непередбачуване проходження їжі через кишечник.
  2. Неврологічні фактори:
    • Стрес, тривога, депресія можуть сприяти розвитку СПК, оскільки мозок і кишечник тісно взаємодіють. У відповідь на стрес організм може посилювати або сповільнювати рухи кишечника.
  3. Нерівномірний рівень нейромедіаторів:
    • Порушення балансу хімічних речовин в кишечнику, таких як серотонін, можуть впливати на функцію шлунково-кишкового тракту і викликати симптоми СПК.
  4. Зміни в мікрофлорі кишечника:
    • Дисбіоз (недостатня кількість корисних бактерій або зростання патогенних мікроорганізмів) може бути фактором розвитку СПК, оскільки нормальна мікрофлора важлива для стабільної роботи кишечника.
  5. Неправильне харчування:
    • Харчові звички, такі як вживання великої кількості жирної їжі, гострих спецій, молочних продуктів або харчових добавок, можуть сприяти розвитку симптомів СПК.
  6. Генетичні фактори:
    • В деяких випадках СПК може мати генетичну схильність, оскільки люди з близькими родичами, які страждають від цього розладу, мають більший ризик розвитку СПК.
  7. Гормональні зміни:
    • У жінок синдром подразненого кишечника часто погіршується під час менструацій, що свідчить про можливу роль гормональних змін у виникненні симптомів.
  8. Інфекції шлунково-кишкового тракту:
    • В деяких випадках СПК може виникати після гострих інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту, таких як гастроентерит, що веде до розвитку постінфекційного СПК.

Симптоми СПК:

  1. Біль або дискомфорт у животі:
    • Одним із головних симптомів є біль у животі, що зазвичай зменшується після дефекації. Біль може бути різного характеру: від тупого і ниючого до гострого і спазматичного.
  2. Зміни у характері стільця:
    • Запори або діарея — один з основних симптомів СПК. Діарея зазвичай супроводжується частими, рідкими випорожненнями, в той час як запори характеризуються твердим і болючим випорожненням, а також почуттям неповного спорожнення кишечника.
  3. Неперервне відчуття здуття:
    • Постійне відчуття повного живота або здуття, яке часто супроводжується бурчанням в животі.
  4. Труднощі з дефекацією:
    • Відчуття важкості або болю при дефекації, а також почуття неповного спорожнення кишечника після випорожнення.
  5. Нудота:
    • Інколи люди з СПК можуть відчувати нудоту, яка посилюється після прийому їжі.
  6. Відчуття тривоги та стресу:
    • Симптоми СПК можуть посилюватися в умовах стресу або тривоги, що ще більше впливає на якість життя пацієнтів.

Коли звертатися до лікаря:

  1. Тривалий біль у животі, який не проходить або часто повторюється.
  2. Зміни в стільці, такі як часті запори або діарея, що тривають більше кількох тижнів.
  3. Кров у калі або чорний кал, що може свідчити про серйозніші захворювання.
  4. Несподіване схуднення або втрата апетиту, що може бути ознакою більш серйозного захворювання.
  5. Відсутність полегшення після застосування стандартних методів лікування.

Діагностика СПК:

  1. Медичний огляд та історія хвороби:
    • Лікар збирає інформацію про симптоми, їх тривалість і характер, а також інші супутні захворювання. Важливе значення має виключення інших захворювань, таких як запальні хвороби кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт), інфекції або рак.
  2. Аналізи крові:
    • Лікар може призначити загальний аналіз крові для виявлення запальних процесів, анемії або інші лабораторні дослідження для виключення інших захворювань.
  3. Колоноскопія або ректоскопія:
    • Обстеження товстої кишки дозволяє візуально виявити можливі органічні захворювання або патології, такі як поліпи, пухлини або запалення.
  4. Кал на інфекції та паразити:
    • Аналіз калу може бути призначений для виявлення інфекційних або паразитарних захворювань, які можуть мати подібні симптоми.
  5. Тест на лактозну непереносимість:
    • Якщо симптоми СПК пов’язані з порушеннями перетравлення молочних продуктів, лікар може призначити тест на лактозну непереносимість.
  6. Тест на непереносимість глютену (целіакія):
    • Тестування на ціліакію допомагає виключити цю захворювання як причину симптомів.
  7. Моніторинг функції кишечника:
    • Оцінка моторики та чутливості кишечника, що може включати манометрію або інші методи.

Лікування СПК:

  1. Зміни в харчуванні:
    • Харчування з високим вмістом клітковини, уникання продуктів, які можуть посилювати симптоми (жирна їжа, молочні продукти, кофеїн, алкоголь, спеції).
    • Вживання малих порцій їжі протягом дня, щоб зменшити навантаження на кишечник.
  2. Медикаментозне лікування:
    • Протидіарейні препарати: Для контролю діареї (наприклад, лоперамід).
    • Проносні засоби: Для полегшення запорів (наприклад, лактулоза).
    • Антиспазматичні препарати: Для зменшення болю і спазмів (наприклад, мебеверин).
    • Антидепресанти: Ліки, що допомагають при депресії або стресі, можуть зменшити симптоми СПК у деяких пацієнтів.
  3. Зниження стресу та тривоги:
    • Психологічна підтримка, психотерапія або когнітивно-поведінкова терапія можуть допомогти впоратися зі стресом, що сприяє розвитку симптомів СПК.
    • Методи релаксації, такі як медитація, йога або дихальні вправи, можуть бути корисними.
  4. Фізична активність:
    • Регулярні фізичні вправи сприяють покращенню моторики кишечника і можуть зменшити симптоми запору.
  5. Пребіотики та пробіотики:
    • Вживання продуктів, що містять пробіотики, таких як йогурт або добавки, може допомогти відновити нормальну мікрофлору кишечника і покращити симптоми.
  6. Біофідбек-терапія:
    • Використовується для навчання пацієнтів управлінню м'язами кишечника, зокрема, для регулювання роботи прямої кишки і контролю над симптомами.
  7. Альтернативні методи:
    • Акупунктура або інші методи альтернативної медицини можуть бути корисними для деяких пацієнтів у зменшенні симптомів.

Профілактика СПК:

  1. Регулярне харчування:
    • Стабільне харчування з високим вмістом клітковини, уникаючи продуктів, які можуть сприяти розвитку симптомів.
  2. Фізична активність:
    • Регулярні фізичні вправи для стимуляції нормальної функції кишечника та зменшення стресу.
  3. Управління стресом:
    • Використання технік релаксації, медитації та психологічної підтримки для зменшення стресу та тривоги, що можуть погіршувати симптоми СПК.
  4. Підтримка здорової мікрофлори кишечника:
    • Вживання пребіотичних і пробіотичних продуктів для покращення балансу мікрофлори кишечника.

Синдром подразненого кишечника є хронічним розладом, однак із правильним лікуванням і управлінням симптомами пацієнти можуть вести нормальне життя. Важливо консультуватися з лікарем для вибору найкращої стратегії лікування і підтримки.