Синдром подразненого кишечника

Синдром подразненого кишечника (СПК) — це функціональне захворювання шлунково-кишкового тракту, яке характеризується хронічними або рецидивуючими болями в животі та порушеннями нормальної роботи кишечника (діарея, запор або їх комбінація). СПК є дуже поширеним розладом, що не має органічних причин, тобто немає видимих фізичних пошкоджень або запальних процесів в кишечнику.

Причини виникнення СПК

Причини розвитку СПК до кінця не з'ясовані, однак вважається, що це мультифакторне захворювання, що має різноманітні чинники:

1. Порушення рухової активності кишечника:
• При СПК може спостерігатися порушення нормальної моторики кишечника: кишкові скорочення можуть бути занадто швидкими, що спричиняє діарею, або надто повільними, що веде до запорів.
2. Гіперчутливість кишечника:
• Люди з СПК часто мають підвищену чутливість до нормальних подразників, таких як їжа або гази, що може призвести до болю і дискомфорту.
3. Порушення функції нервової системи кишечника:
• Центральна нервова система може несприятливо впливати на шлунково-кишковий тракт через стрес або емоційний стан, що часто буває пов'язано з СПК. Вважається, що в СПК є порушення в зв'язку між мозком та кишечником, що може посилювати симптоми.
4. Інфекції та дисбактеріоз:
• Нерідко симптоми СПК розвиваються після перенесених кишкових інфекцій. Це може бути результатом порушення балансу мікрофлори кишечника (дисбактеріоз).
5. Стрес та психологічні фактори:
• Психологічний стрес, тривога, депресія та інші емоційні фактори можуть погіршувати симптоми СПК, оскільки вони впливають на функціонування нервової системи, яка контролює кишечник.
6. Генетична схильність:
• Спадкові фактори можуть підвищувати ризик розвитку СПК. Якщо в сім'ї є люди, які страждають від цього захворювання, то ймовірність розвитку СПК у нащадків збільшується.

Симптоми СПК

Симптоми СПК можуть варіюватися в залежності від типу захворювання та його тяжкості, але загальні симптоми включають:

1. Біль і дискомфорт в животі:
• Біль зазвичай зменшується після дефекації. Цей біль може бути тупим, спазматичним або гострим і виникати через порушення моторики кишечника.
2. Порушення стільця:
• Діарея — часті рідкі випорожнення, особливо після їжі.
• Запори — рідкісні і важкі дефекації.
• Чергування діареї та запорів — це досить поширена форма СПК.
3. Газоутворення та здуття живота:
• Більше газів у кишечнику може призводити до здуття живота, яке викликає дискомфорт та відчуття переповненості.
4. Тенденція до метеоризму:
• Накопичення газів, що призводить до відчуття важкості, набряклості в животі.
5. Відчуття неповного очищення кишечника:
• Після дефекації може залишатися відчуття, що кишечник не очистився повністю.
6. Нудота:
• Інколи пацієнти скаржаться на нудоту, особливо вранці або після їжі.

Коли звертатися до лікаря?

Звертатися до лікаря потрібно, якщо:

• Симптоми не зникають або погіршуються протягом тривалого часу (більше ніж три місяці).
• Є різкі зміни в типі стільця (часті запори або діарея, чергування обох).
• Спостерігається несподівана втрата ваги.
• Є кров у стільці або чорні випорожнення (можуть свідчити про внутрішні кровотечі).
• Спостерігаються сильні болі в животі, які не минають після дефекації.
• Існують ознаки анемії (слабкість, блідість, запаморочення), що може бути наслідком порушення всмоктування поживних речовин.

Діагностика СПК

Діагностика СПК зазвичай включає в себе:

1. Медичний огляд та анамнез:
• Лікар збирає інформацію про симптоми, тривалість їх появи та зв'язок з харчуванням або стресом.
2. Критерії Римської IV:
• Діагноз СПК ставиться, якщо пацієнт протягом останніх трьох місяців мав біль у животі або дискомфорт принаймні один день на тиждень, з періодичним чергуванням симптомів: діарея, запор, здуття живота, а також наявність цих симптомів протягом останніх шести місяців.
3. Аналізи крові:
• Для виключення інших захворювань, таких як інфекційні чи запальні захворювання кишечника, аналізи на запальні маркери.
4. Колоноскопія або гастроскопія:
• Ці методи використовуються для виключення органічних захворювань, таких як рак кишечника чи хвороба Крона.
5. Аналізи калу:
• Для виключення кишкових інфекцій або дисбактеріозу, що можуть бути причиною симптомів.
6. Вивчення функції кишечника:
• Для виявлення порушень моторики кишечника можуть бути проведені спеціалізовані тести.

Лікування СПК

Лікування СПК зазвичай комплексне і включає:

1. Дієта:
• Дієта має важливе значення. Для зменшення симптомів часто рекомендується дієта, що обмежує жирні продукти, молочні продукти, вуглеводи (особливо при проблемах з діареєю), а також продукти, що спричиняють метеоризм (бобові, капусту, цибулю).
• Для пацієнтів з переважанням запорів рекомендується дієта, багата на клітковину, включаючи овочі, фрукти та цільнозернові продукти.
2. Медикаментозне лікування:
• Протидіарейні препарати (наприклад, лоперамід) використовуються при переважанні діареї.
• Проносні засоби (наприклад, псиліум, лактулоза) при запорах.
• Антиспазматичні препарати (наприклад, мебеверин, діцикломін) для зменшення болю і спазмів кишечника.
• Антидепресанти або препарати проти тривоги (при виявленні психологічних компонентів хвороби).
3. Психологічна терапія:
• Оскільки стрес може сильно впливати на симптоми СПК, для деяких пацієнтів допомагає психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка може допомогти впоратися з емоційними аспектами захворювання.
4. Пробіотики:
• Для поліпшення балансу мікрофлори кишечника можуть бути рекомендовані пробіотики, що допомагають зменшити симптоми, особливо при порушеннях кишечника.
5. Лікування супутніх захворювань:
• Якщо СПК супроводжується іншими захворюваннями (наприклад, депресія або тривожний розлад), то лікування цих станів також є важливою частиною терапії.

Профілактика СПК

Профілактика СПК включає в себе:

1. Зниження стресу:
• Практики релаксації, йога, медитація, регулярні фізичні вправи можуть допомогти знизити рівень стресу, який погіршує стан кишечника.
2. Збалансоване харчування:
• Здорове харчування з високим вмістом клітковини (овочі, фрукти, злаки), регулярне харчування маленькими порціями може допомогти нормалізувати роботу кишечника.
3. Регулярні фізичні навантаження:
• Фізична активність сприяє нормалізації моторики кишечника і допомагає знизити стрес.
4. Психологічна підтримка:
• Регулярне спілкування з психотерапевтом або психологом може бути корисним для пацієнтів, у яких симптоми СПК пов'язані зі стресом або емоційними проблемами.

Ускладнення СПК

Хоча СПК не є небезпечним для життя, в ньому можуть бути ускладнення:

1. Хронічна біль: Якщо симптоми не контролюються, болі можуть стати хронічними і значно погіршити якість життя.
2. Зниження якості життя: Постійні болі та порушення стільця можуть вплинути на психоемоційний стан людини, знижуючи її загальний добробут.
3. Психологічні проблеми: Стрес і тривога можуть погіршити перебіг захворювання та призвести до депресії.

Успішне лікування СПК зазвичай включає комплексний підхід, який поєднує зміни в харчуванні, медикаментозну терапію та управління стресом.