Стегнові грижі

29 січня 2025

Стегнова грижа — це патологічний стан, при якому частина органів черевної порожнини (кишечник, сальник або інші тканини) виходить через стегновий канал у стегнову область, утворюючи випинання під паховою зв’язкою. Цей вид грижі зустрічається рідше, ніж пахвинні грижі, і частіше виникає у жінок через анатомічні особливості тазу.

Причини виникнення

  1. Анатомічна схильність:
    • Ширший стегновий канал у жінок через структуру таза.
    • Ослаблені м’язи черевної стінки.
  2. Підвищення внутрішньочеревного тиску:
    • Підняття важких предметів.
    • Сильний і тривалий кашель (хронічні захворювання дихальних шляхів, куріння).
    • Запори або постійне натужування під час дефекації.
    • Багатоплідна вагітність або великий плід.
  3. Травми та операції:
    • Пошкодження м’язів чи тканин у стегновій ділянці.
    • Хірургічні втручання, що ослаблюють стегнову область.
  4. Інші фактори:
    • Вік (з віком м’язи та тканини стають слабшими).
    • Надмірна вага або ожиріння.
    • Спадкова слабкість сполучної тканини.

Симптоми

  1. Основні ознаки:
    • Випинання в стегновій ділянці (нижче пахової зв’язки).
    • Біль або дискомфорт у зоні грижі, особливо під час фізичного навантаження.
    • Почуття важкості або напруження у стегновій області.
  2. При ускладненій грижі (обмеження):
    • Раптовий, інтенсивний біль у зоні випинання.
    • Невправлюване випинання (грижа не повертається назад у черевну порожнину).
    • Нудота, блювання, здуття живота.
    • Затримка газів і стільця (симптоми кишкової непрохідності).
    • Почервоніння, синюшність або зміна кольору шкіри над випинанням.

Коли звертатись до лікаря

  • Поява будь-якого випинання в стегновій області.
  • Постійний дискомфорт або біль у стегновій ділянці.
  • Раптове посилення болю, особливо якщо грижу не можна вправити.
  • Симптоми кишкової непрохідності (нудота, блювання, здуття).
  • Зміна кольору шкіри над випинанням (термінова допомога!).

Діагностика

  1. Фізичний огляд:
    • Лікар оцінює розташування, розміри та вправлюваність грижі.
    • Обстеження проводиться в положенні стоячи, сидячи та лежачи.
  2. Інструментальні методи:
    • УЗД черевної порожнини та стегнової області: для підтвердження діагнозу.
    • Комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ): у складних випадках для детального огляду грижі.
    • Герніографія: введення контрастної речовини для візуалізації грижового мішка.
  3. Диференційна діагностика:
    • Важливо виключити ліпому, лімфаденіт, пухлини або інші стани, що можуть викликати випинання.

Лікування

  1. Консервативне лікування (застосовується рідко):
  • Використовується лише у випадках, коли оперативне втручання протипоказане (наприклад, через тяжкі супутні захворювання).
  • Носіння спеціального бандажа для запобігання ускладненням (тимчасове рішення, яке не усуває проблему).
  1. Хірургічне лікування:

Є єдиним ефективним методом лікування стегнових гриж.

  • Типи операцій:
    • Відкрита герніопластика:
      • Розріз на шкірі над стегновою ділянкою.
      • Ушивання грижового дефекту з використанням власних тканин або сітчастого імпланта.
    • Лапароскопічна операція:
      • Мінімально інвазивний метод із використанням ендоскопа.
      • Менше післяопераційних болів, швидше відновлення.
  • При ускладненій грижі (обмеження):
    • Екстрена операція для усунення некротичних тканин та запобігання інфекції.

Профілактика

  1. Зменшення ризику підвищеного внутрішньочеревного тиску:
    • Уникання надмірного підняття важких предметів.
    • Лікування хронічного кашлю та запорів.
  2. Підтримка нормальної ваги:
    • Контроль ваги для зменшення навантаження на черевну стінку.
  3. Фізична активність:
    • Регулярні вправи для зміцнення м’язів живота та тазу.
  4. Правильне харчування:
    • Достатнє споживання клітковини для запобігання запорам.
  5. Регулярні огляди у лікаря:
    • Для осіб із підвищеним ризиком розвитку гриж.

Стегнова грижа — це серйозна патологія, яка вимагає своєчасного діагностування та лікування, щоб уникнути небезпечних ускладнень, таких як обмеження грижі чи некроз тканин. Основним методом лікування є хірургічне втручання, а профілактика спрямована на зменшення факторів ризику та зміцнення м’язів.