Свищі: детальний опис

24 січня 2025

Свищі — це патологічні канали або ходи, які утворюються між двома органами або між органом та поверхнею тіла, через які може відбуватись патологічний викид рідини, гною або інших субстанцій. Свищ може утворюватися внаслідок запального процесу, хірургічного втручання, травми або інфекції. Найбільш часто свищі виникають в області кишечника, але також можуть з’являтися в інших частинах тіла, таких як сечовий міхур, легені, анальний канал тощо.

Причини виникнення свищів:

  1. Інфекції:
    • Запальні процеси, викликані бактеріями, вірусами або грибками, можуть призвести до утворення абсцесів, які пізніше перетворюються на свищі. Інфекції в органах, таких як кишечник, можуть привести до формування свища між кишечником та іншими органами чи зовнішнім середовищем.
  2. Хірургічні втручання:
    • Свищі можуть утворюватися як ускладнення після хірургічних операцій, особливо в області анального каналу, кишечника, сечовивідних шляхів або після видалення органів.
  3. Хронічні захворювання:
    • Деякі хронічні захворювання, такі як хвороба Крона, виразковий коліт, рак або інші запальні процеси в органах, можуть призвести до утворення свищів.
  4. Травми та пошкодження:
    • Природні або хімічні травми, опіки, механічні пошкодження можуть спричиняти утворення свищів, особливо у разі їх інфікування.
  5. Радіаційні ушкодження:
    • Променева терапія, що застосовується для лікування раку, може призвести до утворення свищів, оскільки промені руйнують тканини, викликаючи їх некроз.
  6. Запалення та імунні розлади:
    • Захворювання, що викликають імунні порушення, такі як аутоімунні хвороби, можуть призвести до утворення свищів. Наприклад, червоний вовчак або псоріаз можуть супроводжуватися формуванням свищів на шкірі.
  7. Туберкульоз:
    • У деяких випадках туберкульоз може бути причиною утворення свищів, особливо у легенях або між іншими органами.

Типи свищів:

  1. Анальні свищі:
    • Це свищі, які утворюються між прямою кишкою та шкірою біля ануса. Вони часто є наслідком анального абсцесу або запальних захворювань прямої кишки (наприклад, хвороби Крона).
  2. Свищі кишечника:
    • Це свищі між різними частинами кишечника або між кишечником і іншими органами, такими як сечовий міхур чи піхва. Вони можуть бути результатом інфекцій, хвороб запального характеру або раку.
  3. Свищі між органами:
    • Між органами можуть утворюватися свищі внаслідок хронічних захворювань або травм. Наприклад, свищ між шлунком і кишечником, або між кишечником і сечовим міхуром.
  4. Свищі шкіри:
    • Це канали, які утворюються між внутрішніми органами та зовнішньою поверхнею тіла. Вони часто виникають після хірургічних операцій або при інфекціях.
  5. Свищі сечовивідних шляхів:
    • Це свищі, які утворюються між сечовим міхуром та шкірою, між сечоводом та іншими органами, або між сечовим міхуром і кишечником.
  6. Легеневі свищі:
    • Це патологічні канали, що утворюються між бронхами та іншими органами або зовнішнім середовищем. Вони можуть бути наслідком туберкульозу, інфекцій або травм.

Симптоми свищів:

  1. Біль і дискомфорт:
    • Залежно від локалізації свища, пацієнт може відчувати біль або дискомфорт. Наприклад, при анальних свищах біль зазвичай посилюється під час сидіння або при дефекації.
  2. Виділення з свищів:
    • Одним із характерних симптомів є виділення з свища, які можуть бути гнійними, слизовими або кров’яними. Це свідчить про інфекцію або запалення.
  3. Запалення і набряк:
    • Зона навколо свища може бути червоною, набряклою або гарячою на дотик через інфекційний процес.
  4. Підвищення температури:
    • При інфікуванні свища може спостерігатися лихоманка, що є ознакою запалення.
  5. Формування нориць або хворобливих пустул:
    • У деяких випадках свищ може призвести до утворення гнійних порожнин або абсцесів.
  6. Неприємний запах:
    • З виділеннями з свища може бути неприємний запах, особливо при інфекціях або гнійних процесах.
  7. Порушення функцій органів:
    • Якщо свищ утворюється між органами, може спостерігатися порушення їх функціонування. Наприклад, свищ між кишечником і сечовим міхуром може призвести до частих інфекцій сечових шляхів.

Коли звертатися до лікаря:

  1. Біль або дискомфорт, особливо в разі, якщо симптоми посилюються.
  2. Наявність виділень (гній, кров, слиз) з будь-якої частини тіла, зокрема з анального отвору, сечовивідних шляхів, піхви або шкіри.
  3. Підвищення температури, яке не знижується, що може свідчити про інфекцію.
  4. Наявність набряку, почервоніння або запалення в будь-якій частині тіла.
  5. Неприємний запах з свища, який є ознакою інфекції.
  6. Якщо свищ утворився після операції або травми.

Діагностика свищів:

  1. Медичний огляд та анамнез:
    • Лікар проводить огляд місця свища, оцінює симптоми і задає питання щодо історії хвороби та можливих причин утворення свища.
  2. Ультразвукове дослідження (УЗД):
    • За допомогою УЗД можна оцінити розмір свища, його локалізацію, а також визначити наявність інфекційних процесів.
  3. Рентгенографія:
    • Для вивчення свищів між органами (наприклад, кишечник-сечовий міхур) може бути застосоване рентгенологічне обстеження.
  4. Колоноскопія або ректоскопія:
    • Для оцінки стану кишечника та наявності свищів в його слизовій оболонці.
  5. КТ або МРТ:
    • Для точнішої діагностики, особливо у складних випадках, коли свищ утворюється між різними органами.
  6. Тести на інфекції:
    • Якщо свищ супроводжується виділенням, лікар може призначити бактеріологічні посіви для виявлення інфекції.

Лікування свищів:

  1. Медикаментозне лікування:
    • Лікування антибіотиками або іншими протизапальними препаратами може бути необхідним для зменшення інфекції і запалення, що супроводжують свищ.
  2. Хірургічне лікування:
    • Більшість свищів потребує хірургічного втручання для їх усунення. Хірургія може включати дренування гнійних утворень, ліквідацію нориць або відновлення тканин органів.
  3. Лікування основного захворювання:
    • У випадку хронічних захворювань, таких як хвороба Крона або виразковий коліт, лікування буде спрямоване на контроль запалення і зменшення ризику рецидиву свищів.
  4. Терапія загоєння ран:
    • Після хірургічного втручання для лікування свищів може знадобитися застосування спеціальних мазей або кремів для покращення загоєння ран.
  5. Профілактика інфекцій:
    • Після операцій або інфекцій необхідно регулярно проводити профілактичні заходи для запобігання новим інфекціям та утворенню свищів.

Профілактика свищів:

  1. Лікування інфекцій:
    • Завчасне лікування інфекцій, щоб запобігти утворенню свищів, особливо після хірургічних втручань.
  2. Підтримка гігієни:
    • Регулярна гігієна, особливо після операцій або травм, може знизити ризик інфекцій та розвитку свищів.
  3. Профілактика запальних захворювань:
    • Регулярний моніторинг і лікування хронічних захворювань, таких як хвороба Крона або виразковий коліт, допомагає знизити ризик утворення свищів.

Свищі можуть бути серйозною проблемою, що вимагає своєчасної діагностики та лікування. Вони можуть призводити до ускладнень, таких як інфекції, порушення функцій органів, тому важливо звертатися до лікаря при перших симптомах.