Трихомоніаз — це інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом, викликане одноклітинним паразитом Trichomonas vaginalis. Ця інфекція переважно уражає сечостатеву систему як у жінок, так і у чоловіків. Трихомоніаз є однією з найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).
У жінок найчастіше вражається піхва, уретра та шийка матки, а у чоловіків — уретра та передміхурова залоза. Захворювання може протікати як із симптомами, так і без них, але при відсутності лікування можливі ускладнення, включаючи безпліддя.
Причини виникнення трихомоніазу
- Збудник інфекції:
- Одноклітинний мікроорганізм Trichomonas vaginalis.
- Здатний виживати в статевих шляхах людини, уражаючи слизові оболонки.
- Шляхи передачі:
- Статевий шлях:
- Основний спосіб зараження — незахищені вагінальні статеві контакти.
- Рідше інфекція може передаватися через анальний чи оральний секс.
- Побутовий шлях:
- Надзвичайно рідкісний, але можливий через використання заражених предметів гігієни (рушників, мочалок).
- Фактори ризику:
- Наявність кількох статевих партнерів.
- Відсутність бар’єрної контрацепції (презервативів).
- Ослаблений імунітет.
- Попередні або супутні ІПСШ.
Симптоми трихомоніазу
У більшості випадків (до 70%) трихомоніаз протікає безсимптомно, особливо у чоловіків. Симптоми можуть з’явитися через 5–28 днів після зараження.
- У жінок:
- Виділення з піхви:
- Жовтувато-зелені, пінисті, часто з неприємним запахом.
- Свербіж і подразнення у ділянці піхви.
- Біль або печіння під час сечовипускання.
- Дискомфорт або біль під час статевого акту (диспареунія).
- Почервоніння або набряк зовнішніх статевих органів.
- У чоловіків:
- Виділення з уретри (часто прозорі або гнійні).
- Свербіж або подразнення в ділянці уретри.
- Біль або печіння при сечовипусканні.
- Рідше — біль у мошонці (при ураженні придатків яєчка).
- Ускладнені випадки:
- Затяжний або хронічний перебіг із незначними симптомами.
- Рецидиви інфекції за відсутності лікування.
Коли звертатися до лікаря?
Зверніться до лікаря, якщо:
- Ви помітили незвичні виділення або свербіж у статевій зоні.
- У вас був незахищений статевий контакт із новим або випадковим партнером.
- Ваш статевий партнер повідомив, що у нього виявлено трихомоніаз.
- Ви плануєте вагітність або підозрюєте наявність будь-якої ІПСШ.
Діагностика трихомоніазу
- Анамнез:
- Лікар запитує про симптоми, історію статевих контактів, використання контрацепції.
- Лабораторні методи:
- Мікроскопія мазків:
- Дослідження мазка виділень із піхви або уретри під мікроскопом для виявлення Trichomonas vaginalis.
- Культуральний метод:
- Вирощування збудника на спеціальному живильному середовищі.
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР):
- Точний метод для виявлення ДНК паразита.
- Швидкі тести:
- Експрес-діагностика для виявлення антигенів Trichomonas vaginalis.
- Додаткові обстеження:
- Аналіз на супутні ІПСШ (хламідіоз, гонорея, ВІЛ).
Лікування трихомоніазу
- Протизапальна терапія:
- Антипротозойні препарати:
- Метронідазол (одноразова доза або курс лікування).
- Тинідазол (як альтернатива).
- Ліки приймаються перорально, іноді в комбінації з місцевими засобами (свічки, гелі).
- Лікування статевих партнерів:
- Обов’язкове лікування всіх статевих партнерів для запобігання повторному зараженню.
- Симптоматичне лікування:
- Препарати для зменшення свербежу та подразнення.
- Місцеві антисептики для санації слизових оболонок.
- Контрольне обстеження:
- Через 2–4 тижні після завершення лікування проводиться повторний аналіз для підтвердження вилікування.
Ускладнення трихомоніазу
- У жінок:
- Запальні захворювання органів малого таза (ендометрит, аднексит).
- Безпліддя через ураження маткових труб.
- Підвищений ризик позаматкової вагітності.
- Ускладнення під час вагітності (передчасні пологи, низька вага новонародженого).
- У чоловіків:
- Уретрит, простатит.
- Зниження фертильності через ураження сперматозоїдів.
- У обох статей:
- Хронічний перебіг інфекції з рецидивами.
- Підвищений ризик зараження іншими ІПСШ, зокрема ВІЛ.
Профілактика трихомоніазу
- Безпечний секс:
- Використання презервативів під час будь-якого виду статевого контакту.
- Регулярне тестування:
- Для людей із кількома статевими партнерами або належних до груп ризику.
- Уникнення випадкових статевих зв'язків:
- Це знижує ризик зараження.
- Своєчасне лікування:
- Швидке звернення до лікаря при перших симптомах ІПСШ.
- Особиста гігієна:
- Використання індивідуальних предметів гігієни (рушників, мочалок).
