Висівкоподібний (різнобарвний) лишай (Pityriasis versicolor, альтернативна назва Tinea versicolor) — тривалий (хронічний) дерматоз мікотичного походження, що уражає роговий шар епідермісу шкіри. Лишай називають різнобарвним через появу на шкірі плям різного кольору (від блідо-рожевого до темно-коричневого). А висівкоподібним тому, що при чесанні чи терті місць ураження, з'являються дрібні лусочки, подібні до висівок. Збудниками різнобарвного лишаю є дріжджоподібні грибки Malassezia furfur і Pityrpsporum orbiculare, які розмножуються у самому поверхневому (роговому) шарі епідермісу.
Скарги:
- дрібні плями на шкірі з чіткими краями. Плями часто темні, червонувато-коричневого відтінку. Найчастіші ділянки ураження — спина, пахви, плечі, груди, шия.
- Посилена пітливість,
- Свербіж.
Провокуючі фактори:
- гормональні збої (вагітність, менопауза, прийом гормональних контрацептивів, цукровий діабет);
- імунні порушення;
- сильна пітливість (гіпергідроз) – через перегрівання (спекотне приміщення, занадто теплий, синтетичний одяг) або посилену фізичну активність;
- кліматичні умови з підвищеною температурою повітря та сильною вологістю;
- недостатня гігієна чи навпаки, зловживання антибактеріальними засобами (мило, гелі): це знижує захисні властивості шкіри;
- збої у роботі сальних залоз, порушення процесу відлущування шкіри, зміни хімічного складу себуму та поту, себорея;
- туберкульоз, онкологія;
- прийом антибіотиків та деяких інших препаратів;
- генетична схильність;
- хронічний стрес;
- шкідливі звички (куріння, алкоголь);
- незбалансоване харчування і як наслідок – надмірна вага чи виснаження;
- перенесені інфекції (ангіна, герпес, інфекційний мононуклеоз), операції;
- надмірна дія ультрафіолету (пляж, солярій).
Клінічні прояви
Інкубаційний період при різнобарвному лишаї складає від 14 днів до декількох місяців. Захворювання проявляється плямами різного забарвлення – від світло рожевого до жовтого та темно коричневого. Плями округлої чи овальної форми з чіткими межами, які поступово збільшуються у розмірах і зливаються у великі вогнища із дрібно фестончастими обрисами. Як правило, поява плям не супроводжується суб’єктивними відчуттями, лише зрідка пацієнтів турбує помірний свербіж. На поверхні плям видно дрібне (висівкоподібне) лущення.
Після засмаги та водних процедур колір плям змінюється – внаслідок злущування з поверхні плям лусочок в осередках ураження залишаються «білі» знебарвлені (без засмаги) плями, які чітко видно на тлі засмаглої здорової шкіри. Звідси й назва цього захворювання – різнобарвний (різнокольоровий) лишай.
Найчастіше висипка різнобарвного лишаю локалізується на шкірі шиї, тулуба і плечах, рідше – на передпліччях, животі, сідницях та стегнах. Іноді лишай уражає і волосисту частину голови, однак без будь-яких змін з боку волосся.
У випадку атипового та поширеного розташування плям різнобарвного лишаю слід обстежити пацієнта на наявність супутніх соматичних захворювань та імунодефіцитних станів.
Діагностика висівкоподібного лишаю
Зазвичай лікар може діагностувати висівкоподібний лишай за характерним зовнішнім виглядом. Однак якщо в нього виникають якісь підозри, то для уточнення діагнозу може знадобитися:
- Зішкріб. З подальшим його дослідженням під мікроскопом на наявність клітин дріжджових грибків.
- Тест ультрафіолетом. При підсвічуванні висівкоподібного лишаю джерелом ультрафіолетового випромінювання, він виглядає жовто-зеленим.
Подібні дослідження дадуть змогу провести диференціальну діагностику з такими хворобами шкіри, як рожевий лишай, вітиліго, себорейний дерматит, краплеподібний псоріаз і деякі інші патології.
