24 січня 2025
Вульвіт — це запальне захворювання зовнішніх статевих органів жінки (вульви), яке включає запалення шкіри та слизових оболонок в області великих і малих статевих губ, клітора, отвору сечовипускального каналу. Вульвіт може бути первинним (як самостійне захворювання) або вторинним (як наслідок інших патологій, наприклад, інфекцій або гормональних порушень).
Причини виникнення вульвіту:
Інфекційні причини:
- Бактерії — стрептококи, стафілококи, кишкова паличка.
- Грибкові інфекції — найчастіше Candida albicans (молочниця).
- Віруси — вірус герпесу, вірус папіломи людини (ВПЛ).
- Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): хламідії, трихомонади, гонококи.
Неінфекційні причини:
- Алергічні реакції:
- На гігієнічні засоби (гелі, прокладки, ароматизовані серветки).
- На тканини одягу або пральні порошки.
- Механічне подразнення:
- Травми, натирання через тісний одяг або недотримання гігієни.
- Гормональні зміни:
- Зниження рівня естрогену (у дітей, жінок у менопаузі).
- Хронічні захворювання:
- Цукровий діабет, ожиріння, авітамінози, дисбактеріоз.
Симптоми вульвіту:
- Місцеві симптоми:
- Почервоніння, набряк та подразнення в області вульви.
- Свербіж та печіння, особливо при дотику або сечовипусканні.
- Болючість, яка посилюється при ходьбі або статевому акті.
- Виділення з піхви (гнійні, білуваті або з неприємним запахом).
- Загальні симптоми (при вираженому запаленні):
- Підвищення температури тіла.
- Загальна слабкість, дискомфорт.
Коли звертатися до лікаря?
- Якщо свербіж, печіння або виділення тривають більше 2–3 днів.
- При наявності гнійних або кров’янистих виділень із неприємним запахом.
- Якщо є болісність при сечовипусканні або статевому акті.
- У разі рецидивів або ускладнень (часті загострення вульвіту).
- Якщо симптоми супроводжуються підвищенням температури.
Діагностика вульвіту:
- Гінекологічний огляд:
- Візуальне дослідження області вульви для оцінки запальних змін.
- Лабораторні аналізи:
- Мазок на флору (виявлення бактерій, грибків, лейкоцитів).
- Бактеріологічний посів для визначення збудника.
- Аналіз на ІПСШ (хламідії, гонорея, трихомонади).
- ПЛР-аналіз для виявлення вірусів (герпесу, ВПЛ).
- Додаткові дослідження:
- Аналіз крові та сечі для виявлення системних захворювань.
- Оцінка рівня глюкози в крові (при підозрі на діабет).
Лікування вульвіту:
- Етіотропне лікування (боротьба з причиною):
- Антибіотики — у разі бактеріальної інфекції (за результатами посіву).
- Протигрибкові препарати (наприклад, клотримазол, флуконазол) — при грибковому вульвіті.
- Противірусні засоби — при герпетичній інфекції (ацикловір).
- Лікування ІПСШ відповідно до виявленого збудника.
- Симптоматичне лікування:
- Протизапальні мазі та креми: знімають подразнення та набряк (пантенол, метилурацил, левомеколь).
- Антигістамінні препарати (лоратадин, цетиризин) при алергічній природі.
- Спринцювання або обробка розчинами антисептиків (мірамістин, хлоргексидин).
- Усунення супутніх факторів:
- Лікування хронічних захворювань (цукровий діабет, ожиріння).
- Корекція гормонального фону при менопаузі (замісна гормональна терапія).
Профілактика вульвіту:
- Особиста гігієна:
- Регулярне підмивання без агресивних засобів (використовуйте засоби з нейтральним рН).
- Зміна прокладок та тампонів кожні 3–4 години.
- Правильний вибір одягу:
- Носіння бавовняної білизни, уникнення тісного синтетичного одягу.
- Попередження інфекцій:
- Використання бар’єрних методів контрацепції (презервативи).
- Своєчасне лікування ІПСШ.
- Зміцнення імунітету:
- Збалансоване харчування, прийом вітамінів (особливо групи B і C).
- Уникнення подразників:
- Виключення алергенів (агресивних гігієнічних засобів, ароматизованих прокладок).
